Викликають «швидку» й диктують бригаді, куди їх везти: голова НСЗУ в Полтаві про важливість дотримання маршрутів екстренки
Джерело – GettyImages
Держава сплачує за надання екстреної медичної допомоги, що передбачає чіткі маршрути доставки пацієнтів до лікарень. У них враховані потреби хворих та можливості медзакладів.
НСЗУ закуповує послуги екстреної медичної допомоги, тож замість пацієнта за них сплачує держава. Від дотримання бригадами «швидкої» розроблених маршрутів залежить якість надання медичної допомоги.
Про це розповіла голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак під час брифінгу в Полтаві 7 листопада.
Існують ситуації, коли пацієнти або їхні рідні просять везти їх до найближчої лікарні з огляду на полегшення логістики. Проте вони не враховують, що медзаклади мають неоднакові ресурси й можливості для лікування хворих.
Чому не варто обирати маршрут пацієнта замість бригади «швидкої»
«Ми досі спостерігаємо ситуацію, коли пацієнт, у якого стався інсульт, або родичі викликають швидку й диктують бригаді, куди їх везти. У них є в районі лікарня, усі думають, що туди родичам ближче їхати відвідувати. І вимагають, щоб екстренка привезла в цю лікарню, хоча вона не законтрактована на інсульт. Це неправильна позиція на 5 році трансформації, тому що НСЗУ закуповує послуги спеціалізованої медичної допомоги за вимогами, які ми формуємо з експертами. Якщо ми закуповуємо послуги для допомоги з інсультом чи інфарктом, то знаємо, що там мають бути відповідні фахівці й обладнання, лікарське забезпечення, і все це складає якість допомоги», – говорить Наталія Гусак.
Якщо заклад не законтрактував певний пакет медпослуг, це означає, що він не відповідає вимогам НСЗУ для надання цієї допомоги. Потрапивши до такої лікарні, пацієнт втратить можливість отримати високоспеціалізовану допомогу, якої потребує в невідкладних станах.
«Досить часто буває так, що коли людину привозять у заклад, який не законтрактований, вона втрачає не тільки гроші, тому що за інсульт ми сплачуємо 62 тисячі гривень за пролікований випадок. Заклад, який не законтрактований на інсульт, буде лікувати людину за звичайним стаціонарним випадком, окрім того, там може не бути КТ-діагностики, цілодобової присутності необхідних медичних фахівців тощо».
Впровадження медичної реформи на Полтавщині триває. У її межах сформували спроможну мережу лікарень Полтавського госпітального округу.
Нова мережа лікарень Полтавщини
До Полтавського госпітального округу увійшли 4 кластери – Полтавський, Кременчуцький, Лубенський та Миргородський. Мережа сформована так, щоб відповідати потребам населення в кожному районі. Маршрути доставки пацієнтів розроблені, аби хворі потрапляли до лікарні, яка відповідає їхньому стану й має необхідні ресурси.
Найпростіші захворювання лікуватимуть якомога ближче до пацієнта – у загальних лікарнях. При складніших проблемах зі здоров’ям по допомогу спрямовуватимуть до кластерних та надкластерних лікарень.
Для формування спроможної мережі проаналізували щільність населення Полтавщини, демографічну ситуацію, народжуваність, основні причини смертності, показники госпіталізацій тощо, а також підготували плани розвитку медзакладів.
Головне про нову мережу лікарень Полтавщини читайте тут.
До 2025 року на Полтавщині запланована реорганізація понад десяти медичних закладів. Таким чином хочуть покращити доступність, оснащення лікарень та якість послуг.
Про це йдеться в затвердженій Спроможній мережі закладів охорони здоров’я Полтавського госпітального округу на 2023-2025 роки.
Реорганізувати планують як медзаклади обласного рівня, так і в громадах. У єдиний інфекційний центр стаціонарної допомоги після його побудови об’єднають обласний протитуберкульозний диспансер та обласну інфекційну лікарню.
Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre