Як діяв «рух опору» на півночі Полтавщини на початку повномасштабної війни
Правоохоронці та добровольці із Зіньківсьої громади відстежували рух російського війська та нищили техніку окупантів.
Про це повідомили в поліції Полтавщини.
Найперше, що зробили в громаді – забезпечили контроль за ситуацією на дорогах «Охтирка – Зіньків», «Комиші – Пірки – Зіньків» та почали будувати 5 основних блокпостів. Своєю чергою учасники руху опору зв’язалися з керівництвом поліції Полтавської області.
«На початку повномасштабного вторгнення ми вийшли з мисливською зброєю і вже на третій день нам начальник поліції області видав автомати й створив з нас групу для оборони району», – говорить один з бійців.
Дії «руху опору» координували досвідчені бійці батальйону поліції особливого призначення. Окрім того, поліцейські допомогли місцевим добровольцям налаштувати комунікацію зі Збройними силами України, Службою безпеки та іншими правоохоронними органами, а також – налагодити систему коригування координат руху російських військових.
«Ми організували «сітку» по збору інформації. Спочатку до неї входили куми, свати, батьки, знайомі із Сумської області (Охтирка, Тростянець, Лебедин та інші) та Гадяцької громади. Були підняті всі знайомі по службі в ОВС. Всі дані переносилися на карти (онлайн та контурні), пояснювалися в телефонному режимі», – розповідає учасник подій.
Добровольці тісно співпрацювали з поліцейськими Полтавщини та Сумської області. Інформація надходила і вдень, і вночі.
Отриману від агентурної мережі інформацію побратими перевіряли шляхом вилазок до місць можливого зосередження ворожої сили.
Зі слів бійця «опору», ворожа техніка майже місяць курсувала колами та накопичувалася у Веприцькому лісі:
«Ми спочатку не розуміли їх логіки, поки не отримали повідомлення, що колона шикується у напрямку міста Гадяч. Їх цікавила дорога з Веприка на Вельбівку, що через Гадяч веде до Києва».
Проте, через блокаду, яку влаштували військові ЗСУ разом з теробороною та лісниками, росіянам довелося змінити курс.
Окупанти розвернули важку техніку у напрямку Веприцького лісу. Повернувшись до лісу, вони опинилися під вогнем української Реактивної системи залпового вогню.
Пізніше росіяни створили диверсійно-розвідувальні групи. Одну з таких, у складі 7 солдатів на чолі з лейтенантом російської армії, зіньківський «опір» знешкодив неподалік села Грунь Сумської області, спільно з добровольцями цього населеного пункту та мешканцями села Мала Павлівка. Диверсантів взяли у полон і передали правоохоронним органам.
Завдяки точній інформації про розташування ворога вдалося знищити майже 20 одиниць важкої техніки. Справні танки, бойові машини та вантажні автомобілі місцеві захисники передавали на потреби Сил оборони. Зокрема, майже 10 справних танків (Т-80, Т-72), броньований автомобіль «Рись», 3 МТЛБ, новий автомобіль МАЗ, УРАЛ, ГАЗ-66, танкові снаряди тощо.
Раніше ЗМІСТ писав, що учасники гадяцького сафарі переконані, що завдяки їхнім діям збережений Миргород і навіть Київ, бо якби ця колона пройшла до столиці, її було б значно важче захистити. Але під час цих подій загинула людина, ще кілька людей отримали серйозні поранення. Ціна за свободу Гадяча, Полтави, Києва та Європи насправді дуже висока. Про перебіг подій ми розповідали зі слів активного учасника.