Як полтавські кав’ярні можуть стати місцем для розвитку спільноти й куди їй рухатися

Кавʼярні у Полтаві
Кавʼярні у Полтаві

Фото ЗМІСТу

У Полтаві чимало кав’ярень. Серед них є звичайні, з ідеєю, місцем для роботи чи розваг.

В інтервʼю ЗМІСТу ексміністр економіки України Павло Шеремета розповів, що полтавські кавʼярні – середовище, у якому зароджуються ідеї та спільноти.

Полтавські кав’ярні – творці спільнот

Павло Шеремета розповідав як кавʼярні в роізні часи впливали на розвиток культури й науки:

«Я був вражений, коли замислився над двома історіями початку ХХ століття. Саме тоді, коли в Європі активно розвивалися кав’ярні, у Відні обговорювалися найсміливіші ідеї — економічні, мистецькі, музичні. Студенти приходили не лише кави випити, а й дискутували про творчість Фройда, Клімта, Шумпетера, а також про радикальні експерименти в музиці, які здійснював Арнольд Шенберґ. Адже саме він знищив класичну традицію Моцарта й Бетховена. Він сказав: “Чекайте, нот не 7, а 12”. І створив атональну музику, яка спершу не мала успіху. Але минуло сотні років і Берлінський філармонічний оркестр виконує його твори як класику модернізму».

Полтавські кав’ярні можуть стати простором для спільнот
Полтавські кав’ярні можуть стати простором для спільнот

На його думку, саме в кав’ярнях народжувалися ідеї, які спочатку здавалися дивними, а згодом змінювали світ:

«Кав’ярні були місцем, де можна було сперечатися, дискутувати, бути бунтарем. Частина людей казала: “Це дурня”, а інші відповідали: “Вау”. І саме там Шумпетер вирішив, що теж хоче стати відомим – залишити слід у світі».

За словами Шеремети, будь-яка спільнота новаторів потребує трьох речей – фінансування, освіти та простору для взаємодії. І саме кав’ярня часто стає таким простором.

Також експерт згадав про книжку, присвячену ролі кав’ярень у модернізації єврейської культури, де описано історії Львова, Чернівців, Одеси, Відня, Нью-Йорка та Тель-Авіва.

«Автор показує, як через кав’ярні відбувалася культурна модернізація. Наприклад, у знаменитій одеській “Фальконі” євреї з Бродів, які вже засвоїли модерні європейські ідеї, впливали на одеську інтелігенцію», – каже Шеремета.

Кав’ярню у цьому контексті можна використати, як метафору – як платформу, майданчик для спільноти. За словами Шеремети, інновації народжуються там, де люди говорять, сперечаються й надихають одне одного.