Як сміттєзвалище під Полтавою впливає на людей, які живуть поблизу: результати дослідження

У Полтаві ГО Еколтава презентувала дослідження про вплив Макухівського сміттєзвалища. 

Метою дослідження є аналіз взаємозв’язку проблеми сміттєзвалищ і наростання соціальних викликів серед жителів, що мешкають поблизу. Можливість сформувати більший запит у населення міст і селищ України, що сприятиме запровадженню нових екологічних і соціальних рішень у містах, зокрема закриття сміттєзвалищ, будівництво нових полігонів і сміттєпереробних заводів. 

У дослідженні виклали основну інформацію про сміттєзвалище, проблеми,які створює експлуатація звалища та ймовірні варіанти розв'язання проблеми.

Також описали вплив на різні сфери життя місцевих мешканців:

Вплив на соціально-економічну складову

У дослідженні йдеться про те, що експлуатація звалища впливає людей, які живуть поблизу. Зокрема, люди не можуть виростити на своїй присадибній ділянці овочі та продати їх на ринку чи вживати їх в їжу, адже є ризик поступового отруєння організму важкими металами та нітратами. 

Окрім цього є проблема з продажем нерухомості. За словами місцевих жителів, тут рідко купують будинки. Адже останнє місце, де людина захоче придбати собі будинок — це поблизу сміттєзвалища. 

Вплив на екологію:

Жителі с. Макухівка говорять, що для вживання в їжу купують бутильовану воду. Раніше фахівці відібрали проби води з шахт колодязів жителів села по 2 рази на різні показники в 4 точках. Наразі в с. Макухівка немає централізованого постачання.

Дослідження робили за такими показниками: рН, окислюваність, вміст аміаку, загального заліза, нітрат іонів, сухого залишку та загальна жорсткість.

За результатами дослідження стало відомо, що  усі проби води не відповідають нормативам  якості.

Повітря над звалищем і поблизу нього насичене різноманітними забруднюючими речовинами, які є надзвичайно отруйними, а постійне їх вдихання може мати наслідком хронічні хвороби та навіть летальні випадки. Згідно паспорту МВВ на Полтавському звалищі виділяються H2 S — сірководень, CH4 — метан, N 2 O — оксид азоту, CO2 — вуглекислий газ, CO — чадний газ.

На звалище потрапляють відходи різного типу. Температура гниття органічних відходів може бути досить високою та спричинити самозаймання ТПВ, а метан, який накопичується в купах сміття, становить пожежонебезпечну загрозу. Біогаз можна використовувати як паливо для енергетичних установок (котлоагрегати, промислові печі, стаціонарні двигуни-генератори) або заправляти його в балони. 

Нині на сміттєзвалищі функціонує «зелена електростанція» . Установка потужністю 1003 кВт переробляє біогаз на електроенергію, яка минає трансформаторну підстанцію та потрапляє в мережу «Полтаваобленерго» . 

За даними Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на території Полтавського звалища за 2019 рік трапилось 30 пожеж, за 2020 рік — 34 пожежі, за 2021 рік — 3.

Одна із найбільш пожеж почалася 3 вересня. Загальна площа, де горіло сміття, сягала 2,2 га. На ліквідацію пожежі рятувальники витратили тиждень. Залучили 37 людей та 14 одиниць техніки.

На звалище потрапляють індивідуальні засоби захисту — маски, рукавички та засоби індивідуальної гігієни: гігієнічні прокладки, тампони, підгузки. Дощ, талий сніг змивають із них шкідливі бактерії та просочуються в ґрунт і підземні води, забруднюючи їх. Автори дослідження зазначають, що на звалищах можуть бути збудники хвороб гепатиту А, сказу, енцефаліту, чуми тощо.

За інформацією Полтавського міськрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України» за осінньо-зимовий період 2020–2021 років зареєстровано випадків вірусного гепатиту А у мешканців.

У с. Макухівка також виявляють випадки ротавірусних інфекцій, зокрема серед дітей.

Переглянути дослідження повністю можна за посиланням.

Хронологію подій про проблему Макухівського сміттєзвалища дивіться тут.