Як занепадає Благовіщенська церква на Полтавщині: історія пам’ятки національного значення

У Департаменті культури й туризму Полтавської обласної військової адміністрації 10 березня ЗМІСТу розповіли історію пам’ятки, а також про сучасний стан будівлі.

У Федорівці Полтавського району розташована Благовіщенська церква. Її збудували у 1828 році коштом графині Марії Розумовської та парафіян.

У 1878 році, майже через 50 років після завершення будівництва, із західного боку поряд із храмом завершили спорудження двоярусної дзвіниці, після чого простір між нею та церквою з'єднали невеликим переходом. 1 жовтня 1878 року церкву освятили. Ремонт проводили один раз на п'ять років.

Благовіщенську церкву закрили для обслуговування у середині 1930-х рр. Тоді радянська влада демонтувала з неї хрести, дзвони відправили на металобрухт, а також зняли зовнішню металеву обшивку фасадів. Дехто намагався розібрати й саму будівлю, проте цегляна кладка виявилася дуже міцною, тож цього зробити не вдалося.

Храм почали використовувати як склад для зберігання колгоспного урожаю. Свою діяльність Благовіщенська церква відновила у 1942 році під час німецької окупації.  Після того, як до влади повернулися комуністи, громада зареєструвала в Полтавському облвиконкомі 20 лютого 1944 року приміщення храму для користування релігійною громадою села. Тоді ж на куполі церкви та дзвіниці встановили хрести. 

З початком нових заборон на початку 1960-х років релігійну громаду зняли з реєстрації. 

Після цього рішення храмова споруда стояла зачиненою. Акт закриття фактично відбувся 21 квітня 1963 року, коли вивезли церковне майно. Після цього церква  лишилася без нагляду, чим скористалися деякі місцеві. З будівлі зняли вхідні двері, зірвали підлогу тощо. 

Деякий час приміщення церкви використовували для зберігання зерна, а 1976 року його перетворили на сховище мінеральних добрив. Довершила руйнування церкви пожежа, що трапилася унаслідок ураження блискавки. 

Під охороною держави пам’ятка перебуває ще з радянських часів. Постановою Ради Міністрів УРСР від 26 вересня 1979 року №442 приміщення церкви взяли під охорону держави як пам'ятку архітектури республіканського значення. Також у 2024 році Кабмін постановою вніс церкву до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Загальна площа церкви становить 289,5 м². Вона перебуває у приватній власності Управління Полтавської єпархії Української Православної Церкви. За Законом «Про охорону культурної спадщини» фінансування мають надавати із загального і спеціального фондів Державного бюджету України та місцевих бюджетів. 

Наразі будівля знаходиться в аварійному стані, проте реставраційні роботи не ведуться.    Облікова документація для пам'ятки відсутня, науково-проєктної документації з реставрації та відновлення пам'ятки також немає.