З 18 років на фронті: Полтава прощалася з полеглим на Херсонщині бойовим медиком

лого 17.11.23 9

З настанням повноліття Олександр Швець підписав контракт зі Збройними Силами й пішов на війну. Через майже місяць після загибелі тіло захисника навіки повернули до Полтави.

Рідні, друзі та побратими віддали шану подвигові воїна у Свято-Успенському соборі Полтави 17 листопада. Морський піхотинець Олександр Швець поліг під час виконання завдання на Херсонщині 21 жовтня.

Олександр Швець загинув на фронті: прощання у Полтаві

Бойовий шлях Олександра Шевця

Воїн народився 27 лютого 1998 року в Красноїльську Чернівецької області, а у 2004 році пішов до 1 класу в Скороходовому. Після виповнення 18-річчя чоловік підписав контракт зі Збройними Силами та став на захист України. Він був учасником АТО, а у 2019 році отримав нагороду «Ветеран війни» та медаль «За службу Україні». Пізніше молодого воїна нагороджували нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» та «Знаком пошани».

Олександр Швець загинув на фронті: прощання у Полтаві
Олександр Швець загинув на фронті: прощання у Полтаві
Олександр Швець: прощання
Олександр Швець: прощання

Олександр служив на посаді бойового медика у лавах 38-ї окремої бригади морської піхоти й рятував життя побратимів:

«У цивільному житті активно займався навчанням курсантів військово-патріотичного клубу “Штурм”. Був активним громадським діячем та волонтером. Олександр не боявся брати на себе відповідальність і завжди прагнув захистити та підтримати. 

Він дуже гарно малював. Його роботи демонстрували на виставках та викликали захоплення. Олександр любив життя, завжди був на позитиві, добрий, щирий і усміхнений. Вмів робити так, аби всі навколо також усміхалися. Був вірним та справедливим сином, другом, братом, коханим і татом», – повідомили на церемонії прощання.

Олександр Швець
Олександр Швець

21 жовтня життя захисника обірвалося у бою поблизу Кринок, що на Херсонщині. Молодший сержант Олександр Швець дістав поранення, несумісні з життям. У воїна залишилися дружина та двоє дітей.

Вічна пам’ять герою.

Максим Фещук загинув під час виконання бойових завдань на сході країни. Він був старшим стрільцем-оператором штурмового відділення. Разом з побратимами боролися з окупантами на Донеччині.

Ворожий обстріл забрав життя кавалера «Золотого Хреста» з Полтавщини. Антон Литвин з позивним «Тоха» майже півтора року боронив Україну на фронті. Удома захисника чекали батьки та молодша сестра.

Захисник Володимир Гавриляк з липня боронив Україну на фронті. Життя захисника обірвав бій на Харківщині. Він загинув у бою поблизу Куп’янська. Поховали воїна у Михайликах.

Життя командира відділення Валентина Голуба забрало вогнепальне поранення. Захисник помер у «Хмельницькій міській лікарні» внаслідок поранень, які дістав у бою поблизу Часового Яру. 12 листопада громада прощалася зі своїм героєм.

Сергій Богушевський дістав поранення під Мар’їнкою та лікувався у двох містах. Лікарі не змогли дістати уламок і в захисника почалося зараження крові.  11 листопада його життя обірвалося у полтавському шпиталі. 

Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre