За нові назви вулиць у Київському районі Полтави можуть проголосувати місцеві. Частина 2
Фото – ЗМІСТ
Голосування за нові назви вулиць громади триває. Полтавці ще мають змогу залишити свій голос, який вплине на майбутнє нашого міста.
Онлайн голосування на платформі EDEM розпочалося 15 березня та триватиме до 29. Тож місцеві жителі, які ще не зробили свій вибір, ще можуть проголосувати.
Зараз опитування проходить серед всіх жителів Полтавської громади, які тут зареєстровані, працюють чи навчаються, та яким вже виповнилося 14 років. Якщо ці вимоги виконані й ви зареєстровані на платформі EDEM (як це зробити пояснюємо тут), то ви можете зробити вибір за нові назви для всіх вулиць та провулків громади.
ЗМІСТ продовжує розповідати вам за вулиці з Київського району міста, які увійшли до другої черги на перейменування. За них вже можна голосувати:
Вулиця Ковпака
| Пропозиції | Обгрунтування |
| вул. Героїв ОУН | На честь учасників громадсько-політичної організації Організації українських націоналістів, які боролися за незалежність України у ХХ ст. ОУН створив у 1929 р. полковник Армії УНР Євген Коновалець разом зі своїми однодумцями для боротьби за відновлення в Україні суверенної Української держави. Учасники боролися проти всіх окупантів українських земель: польських, угорських, російсько-більшовицьких та німецько-нацистських. Вони проявляли високу свідомість, самовідданість, жертовність і незламну волю до перемоги. |
| вул. Родини Чижевських | Павло Чижевський (1860-1925) народився в Гадячі, з 1905 по 1918 рік проживав у Полтаві, де був одним з організаторів і провідників у Полтавській громаді Товариства українських поступовців. Став членом правління, а згодом, і директором головного фінансового центру представників місцевого середнього бізнесу — Полтавського Товариства Взаємного Кредиту. У 1920–1921 рр. Павло Іванович був одним з небагатьох, хто представляв Україну на засіданнях Ліги Націй. В еміграції заснував Український клуб у Женеві. Розробив спеціальну модель вітряної турбіни — прообраз сучасних вітряків-генераторів вітрової енергії. Мав синів: Григорія — міністра внутрішніх справ УНР, губернського комісара Української Центральної Ради та Директорії УНР на Полтавщині, учасника Другого Зимового походу Армії УНР, та Миколу — підполковника Артилерії Армії Української Народної Республіки, науковця – професора-металурга, завідувача новоутвореної ливарної кафедри на металургійному факультеті. |
Проголосувати за цю вулицю можна за посиланням.
Провулок Корзуна
| Пропозиція | Обгрунтування |
| пров. Володимира Янченка | Володимир Янченко – український військовий діяч, уродженець села Василівка, походив з родини спадкового почесного громадянина. У роки Першої світової війни Володимир Янченко командував ротою та батальйоном. Одним із перших він підтримав Українську Центральну Раду. З грудня 1917 – командир 3-го Українського запасного полку у Чернігові, згодом був демобілізований. Брав участь у Першому Зимовому поході Армії УНР. З 1920 – генерал-хорунжий Армії УНР. Лицар Залізного Хреста. Керував 4-ю Київською дивізією Армії УНР. |
| пров. Олени Байрак | Олена Байрак – професорка, докторка біологічних наук. Вона займалася екологічним просвітництвом, була ініціаторкою створення чи не більшості об'єктів природно-заповідного фонду Полтавщини. Її іменем названа обласна премія в галузі охорони природи.На відзначенні 65-річчя з дня її народження, громадськість просила назвати іменем Олени Байрак одну з вулиць поблизу Полтавського дендропарку. |
За нову назву голосуйте тут.
Вулиця Лізи Чайкіної
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Анни Ярославни | Пропозиція на честь королеви Франції – Анни, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого.Унаслідок династичного шлюбу, Анна Ярославна стала другою дружиною французького короля Генріха I (1051—1060). Достовірні історичні відомості про Анну Ярославну дуже часто поєднуються з легендами й художніми витворами. Але образ королеви Анни є досі шанованим французьким народом, який надає підтримку українському народові в боротьбі з російськими окупантами. |
| Демид Бурко – церковний і громадський діяч, історик церкви, літератор. Референт інформаційного бюро Секретаріату військових справ Центральної Ради. Демид Бурка також був учасником бою під Крутами у складі 1-ї Української військової школи ім. Богдана Хмельницького. Після захоплення Києва московськими окупантами 8 лютого 1918 року повернувся на Поділля. З травня 1920 року він воював в Армії УНP, у складі Волинської дивізії. Після поразки Перших визвольних змагань опинився в Польщі. Влітку 1921 року намагався таємно повернутися в Україну, але на кордоні його заарештували та віддали до суду. Під час німецької окупації перебував у Полтаві. Спільно з дружиною був одним з організаторів Полтавського Українського Червоного Хреста. З жовтня 1941 – секретар Полтавського єпархіального управління УАПЦ. | |
| вул. Федора Берглезова | Федір Берглезов – фахівець у галузях овочівництва і садівництва. Професор мав вітчизняну й закордонну освіту. Працював у школах садівництва та овочівництва з 1909 р., зокрема, у Полтавського училищі садівництва та городництва (1918– 1956, з перервами), з 1919 р. - технікуму; був його першим директором. Розробив проєкт дендрологічних парків у Полтаві. Проживав до глибокої старості на території Садівництва. |
Проголосувати за назву для цієї вулиці можна за посиланням.
Провулок Лізи Чайкіної
| Пропозиція | Обгрунтування |
| пров. Миколи Гавриленка | Микола Гавриленко – учений-зоолог (орнітолог), музейник, викладач. Був репресований за політичною справою в 1935 році. Ще будучи студентом Харківського університету із 1913 р. почав працювати в Полтавському краєзнавчому музеї.Завдяки йому зберезгли декілька заповідників на Полтавщині. Микола Гавриленко доклав зусиль для порятунку експонатів після того, як гітлерівці підпалили музей у вересні 1943 р. З 1946 до 1960 р. працював викладачем у Полтавському педагогічному інституті. Власноручно виготовив унікальну колекцію тушок птахів краю (упродовж польових робіт 1900-1959 рр. – понад 5 тис. екземплярів). Написав унікальну книгу про тваринний світ Полтави. |
| пров. Пам’яті жертв Голокосту | Цей провулок розташований біля колишнього Єврейського кладовища. Тому його пропонують назвати на знак вшанування пам’яті тисяч жителів Полтави єврейської національності та їхніх родичів, знищених німецькими нацистами восени 1941 року, а також всіх жертв Голокосту в роки Другої світової війни. |
За нову назву для цієї вулиці можна проголосувати за посиланням.
Провулок Любові Шевцової
| Пропозиція | Обгрунтування |
| пров. Дем’яна Гуджола | Дем'ян Гуджол — представник козацької старшини Полтавського полку Гетьманщини в другій половині XVII ст. У 1661 – 1674 роках (із перервами) він був полтавським полковником, обирався полтавським міським отаманом та полковим суддею, входив до складу городового уряду. В кінці XVIІI ст. назва поселення Гуджоли трансформувалася на зручніше для вимови – Гожули. |
| пров. Наталії Мірза-Авакянц | Наталія Мірза-Авакянц – українська археографиня і джерелознавиця, громадська діячка. У 1907 році закінчила Київську жіночу гімназію. З 1915 р. вона викладала у Києві, а з 1918 р. – у Полтаві. До 1924 р. була проректоркою агрокооперативного технікуму. Однією з перших почала студіювати історію жінок в Україні та історію повсякденності. Наталія Мірза-Авакянц вперше поширила історію України в європейський контекст. Вона працювала в інститутах Харкова, Луганська, Києва. Розстріляна «за український націоналізм», ймовірно, на початку 1940 року. Реабілітована в 1959 р. |
| пров. Харитини Пекарчук | Харитина Пекарчук народилася в Криму, походила із родини вигнанців із Польщі. Вона – хорунжа Армії УНР та перша жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ ст. – жетон ордена «Залізного хреста» № 1 і Хрест Симона Петлюри. У 1920 р. емігрувала на Захід, значну частину життя прожила там у злиднях. |
Нову назву для цієї вулиці обирайте за посиланням.
Перший список вулиць Полтави, які знаходяться у Київському районі міста, читайте за посиланням.