Вулицям Київського району Полтави змінять назви: жителі громади можуть проголосувати за варіанти
Київський вокзал м. Полтава
15 березня у Полтавській громаді розпочалося голосування за перейменування вулиць другої черги. Кожен може вирішити подальшу долю назв вулиць у Полтаві.
Опитування проходить в онлайн форматі та триватиме до 29 березня. Голосувати можуть жителі Полтавської громади, що тут зареєстровані або працюють чи навчаються, яким уже виповнилося 14 років.
До списку вулиць та провулків, які перейменовуватимуть у другу чергу, багато ввійшло тих, які знаходяться у Київському районі Полтави. Декілька з них:
Вулиця 9 Січня
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Володимира Ельяшевича | Володимир Ельяшевич (1876-1915) - один із піонерів вітчизняного повітроплавання; член-кореспондент Головної фізичної обсерваторії при Академії наук. Як військовий, Володимир Ельяшевич керував підрозділами повітроплавного флоту. |
| вул. Ельяшевичів | Цей варіант походить від початкової назви робітничого селища Ельяшевичі, заснованого тут у 1920-х роках. Його початкова назва була заскладною для робітничого класу, який поселився тут, тому вона швидко трансформувалася (Ельяшевичі → Ілляшевичі → Ілляшівка → Ляшівка → Ляхівка → «посьолок»). |
| вул. Української Центральної Ради | Цей варіант пропонуютьна честь Української Центральної Ради (УЦР). Цей орган вперше у ХХ ст. проголосив незалежність України. Серед учасників цієї ради була плеяда видатних інтелектуалів-уродженців Полтавщини. |
Проголосувати за цю вулицю можна за посиланням.
Провулок Бестужева
| Пропозиція | Обгрунтування |
| пров. Дмитра Пильчикова | Дмитро Пильчиков (1821-1893) – український громадський і культурний діяч, педагог. 1846 року познайомився з Тарасом Шевченком і вступив до Кирило-Мефодіївського братства. Дмитро Пильчиков був одним із ініціаторів створення живого пам’ятника – «Дуба Шевченка» в Полтаві у 1861 р. Влітку 1873 року Громадський діяч, перебуваючи у Львові, став фундатором літературного товариства ім. Т. Шевченка (згодом — наукове Товариство ім. Т. Шевченка), котре існує і донині. |
| пров. Олександра Орлова | Олександр Орлов (1880– 1954) – астроном, геофізик, академік Української академії наук (1919), член-кореспондент АН СРСР (1927). Він – засновник школи українських дослідників із глобальної геодинаміки. Наприкінці 1925 р. оселився в Полтаві. Тут під його керівництвом почалась розбудова першої в Україні наукової установи астрономо-геофізичного профілю – Полтавської гравіметричної обсерваторії та був її директором (1926–1934, 1938–1951). У 1944 році заснував Головну астрономічну обсерваторію АН УРСР в Києві та очолював її в 1944-1948 і 1950-1952 рр. |
Проголосувати за цю вулицю можна за посиланням.
Вулиця Гастелло
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Авіаторів Армії УНР | На честь борців за незалежність проти білої та червоної росії. А саме, на честь льотчиків 6-го Полтавського авіаційного дивізіону Армії Української Народної Республіки. |
| вул. Тарновщинська | Вулиця розташована на території колишнього села, яке було назване за прізвищем козацької, пізніше дворянської родини Тарновських (Тарновщина або Дальні Павленки). Поблизу вулиці розташований колишній поміщицький будинок сім’ї, який із 1893 року став дачею родини Скліфосовських. |
Проголосувати за цю вулицю можна за посиланням.
Вулиця Графа фон Гарнієра
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Садівництва | Садівництво – історична назва місцевості, яка від середини ХІХ століття була, значною мірою, під приватним садом Ґуссона. На початку 1890-х років ці землі придбані Полтавським земством для Школи садівництва і городництва. Після 1919 року належали технікуму з аналогічною назвою, який розширив площі навчальних ділянок. В’їзд до саду Ґуссона і Школи садівництва був біля «Червоних воріт» на вулиці, яка запланована на перейменування. Вже в кінці 1930-х років окремі території Садівництва біля вулиці були віддані під приватну забудову. Суттєва частина вулиці, яка пропонується для перейменування, належала до цього Садівництва, тому й пропонують таку назву. |
| вул. Юрія Липи | Юрій Липа (1900-1944) – український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар за фахом (засновник напряму медичної науки – фітотерапії), автор української геополітичної концепції, один з ідеологів українського націоналізму. Належить до провідних українських філософів першої половини ХХ століття.Як письменник, разом із Євгеном Маланюком був фундатором літературної групи «Танк» (1929, Варшава). Його творча спадщина налічує понад 360 творів. Від липня 1944 року Юрій Липа був інструктором 1-ї старшинської школи УПА. 19 серпня 1944 року його заарештували радянські окупантами, які розстріляли українця після жорстоких катувань 20 серпня 1944 року.Наказом головного штабу УПА, у 1945 року йому посмертно надали звання полковника. |
Голосувати за цю вулицю можна тут.
Вулиця Декабристів
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Кирило-Мефодіївська | В пам’ять про діяльність: 1) братів Кирила і Мефодія – слов'янських просвітників та проповідників християнства, творців кириличної абетки, перших перекладачів богослужбових книг на старослов'янську мову. 2) Кирило-Мефодіївського братства – першої неформальної організації, що виникла в Києві наприкінці 1845 року і ставила завдання піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху. |
| вул. Кирило-Мефодіївців | Кирило-Мефодіївське братство – перша українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 року. Була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи – «Весни народів». Існує точка зору, що братства як оформленої в політичну організацію спільноти, не існувало: воно було клубом-зібранням українофілів. До цього руху долучилися і представники Полтавщини |
| вул. Миколи Костомарова | Микола Костомаров (1817-1885) – видатний історик, етнограф, прозаїк, критик-мислитель, громадський діяч. Належить до української школи письменників-романтиків. Засновник народницького напряму в українській історіографії. Він був членом-редактором Петербурзької археологічної комісії (1860—1885), учасником Історичного товариства імені Нестора-Літописця та Московського археологічного товариства. У 1847 році за участь в українофільському рухові, Миколу Костомарова заарештували та перевезли з Києва до Петербурга, де він і провів решту свого життя. Там заснував український журнал «Основа». |
Проголосувати за цю вулицю можна за посиланням.
Провулок Єрмака
| Пропозиція | Обгрунтування |
| пров. Гійома де Боплана | На честь французького картографа середини XVII ст. Гійома Лавассера де Боплана, який уклав перші наукові карти України. Саме на низ було позначено місто Полтава з її округою. |
| пров. Олекси Левитського | Олекса Левитський – організатор української освіти та просвітництва. У 1895 році закінчив історико-філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). Працював учителем гімназій, земських шкіл, інспектором і директором народних училищ. У Фребелівському інституті в Києві був викладачем та інспектором комерційних училищ. Другий директор Полтавського учительського інституту, викладач педагогіки та української мови, голова товариства «Просвіта» у Полтаві та перший декан історико-філологічного факультету, який у травні 1919 р. отримав статус Університету. Під його керівництвом українська освіта і культура в Полтаві за два роки досягла значних успіхів. У кінці літа 1919 року, під загрозою арешту й знищення, мусив тікати з міста і декілька років працював директором українського педагогічного технікуму в станиці Полтавська на Кубані. |
Проголосувати за цю вулицю можна за посиланням.
Нагадаємо, у Полтаві також перейменовують вулиці на Подолі. Читайте про них за посиланням.