Полтава перейменовує вулиці на Подолі: обирайте нові назви замість Кукоби, Сакко та Нахімова
Пам’ятник Кукобі в Полтаві (Фото – ЗМІСТ)
15 березня у Полтавській громаді розпочалося голосування за перейменування вулиць другої черги. Кожен може вирішити подальшу долю назв вулиць у Полтаві.
Опитування проходить в онлайн форматі та триватиме до 29 березня. Голосувати можуть жителі Полтавської громади, що тут зареєстровані або працюють чи навчаються, яким уже виповнилося 14 років.
До списку вулиць та провулків, які перейменовуватимуть у другу чергу, ввійшли й ті, які знаходяться у Подільському районі. Серед них:
Вулиця Кукоби
Вулиця у 2016 році була названа на честь колишнього міського голови Полтави Анатолія Кукоби. Тепер місцеві жителі можуть обрати для неї нову назву серед таких пропозицій:
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Давида Молдавського | На честь полтавського підприємця єврейського походження, залишки підприємств і благодійних закладів якого досі можна знайти на цій вулиці й на Подолі. Давид Молдавський жив у Полтаві, був промисловцем, меценатом, громадським діячем. Власник млина, винокурного та цукрового та інших заводів. Гласний міської думи. До 1920 років назву «пров. Молдавського» мав нинішній пров. Кооперативний. Похоронений на Єврейському кладовищі Полтави. |
| вул. Подільська | Назва пропонується за розташуванням вулиці у межах історичного району Полтави – Подолу. Ця назва нейтральна, історична, і не має викликати політичних чвар, не несе релігійного чи пропагандистського навантаження. |
| вул. Різдвяна | Пропонується використати історичну назву - Різдвяна (бо до 1930 р. на початку вулиці розташовувався храм Різдва Богородиці), і колишня назва вулиці, яка проходила праворуч від храму – Різдвяно-Богородична (а вулиця, яка відходила вліво, і яку пропонується перейменувати – Ново-Миколаївська). |
Більше про те, чому цю вулицю потрібно перейменувати читайте за посиланням. За нову назву вулиці Кукоби можна проголосувати тут.
Вулиця Сакко
Для цієї вулиці винесли два варіанти, один з яких запропонували військові, а інша стосується повернення історичною назви вулиці:
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Петропавлівська | Цей варіант стосується повернення історичної назви, яку ця вулиця мала до 1930-х років. |
вул. Охтирський шлях | Вулицю пропонують перейменувати на честь захисників Охтирки, які не дали просунутися російським загарбникам на Полтавщину.24 березня 2022 року Указом Президента України № 164/2022, з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту Охтирка присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України». |
Більше про цю вулицю читайте за посиланням. Проголосувати за нову назву можна тут.
Вулиця Півненка
З 1920-х років провулок (тепер – вулиця), носить ім’я полтавського залізничника, який у 1918 році загинув біля станції Якимівка, захищаючи радянську владу.
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Мокра | Пропонується повернути історичну назву, яка була на початку ХХ ст. |
| вул. Олександра Шульгина | Олександр Шульгин підписав «Законопроект про створення Генерального секретарства міжнародних справ», який був схвалений на засіданні Уряду УНР. Саме він очолював це відомство. Історик та професор Олександр Шульгин є першим Міністром закордонних справ УНР, представляв Україну на першій Асамблеї Ліги Націй у Женеві. Він був нащадком давнього шляхетського роду Устимовичів та мав родинні зв’язки із козацько-старшинськими сім’ями Полуботків, Скоропадських, Апостолів та Самойловичів. Олександр Шульгин увійшов до складу Української Центральної ради. В уряді він очолив Генеральне секретарство міжнародних справ, а згодом – Міністерство закордонних справ. За Української Держави гетьмана Павла Скоропадського продовжив дипломатичну службу. Також Олександр Шульгин був одним із перемовників на Паризькій мирній конференції 1919-го року. Усіма доступними способами він намагався відстояти визнання незалежності України, але міжнародна дипломатія на той час розв'язувати питання територіальної приналежності Східної Галичини. Після поразки Української революції Олександр Шульгин увійшов до Державного центру УНР в екзилі. В еміграції провадив активну політичну та наукову діяльність (як історик). 16 жовтня 1933 року в інтерв’ю французькій газеті Le Figaro повідомив про голодомор-геноцид, організований Москвою. |
| вул. Стефана Таранушенка | Професор Стефан Таранушенко (1889-1976) – доктор мистецтвознавства, видатний знавець української старовинної архітектури, музейник, учасник пам’яткоохоронного руху. Був викладачем Історико-філологічного факультету і Полтавського інституту народної освіти. Завдяки 5 тисячам фото, що зберігаються в його архівному фонді, ми знаємо, як виглядали в 1920-х роках цивільні будівлі й церкви (у т.ч. пізніше знищені), зокрема, в Полтаві й на Полтавщині. Директор музею українського мистецтва в Харкові, викладач. У 1933 р. заарештований за вигаданою справою про «український націоналізм». Після відбуття 3-х років у концтаборі, тільки після смерті сталіна йому дозволили повернутися в Україну (до цього працював у Сибіру й Середній Азії). Похований у Києві на Байковому кладовищі. |
Проголосувати за цю вулицю можна за посиланням.
Провулок Куликова
Нову назву для вулиці, яка зараз названа на честь героя радянського союзу, обиратимуть серед таких варіантів:
| Пропозиція | Обгрунтування |
| Пров. Євгена Мишковського | Євген Мишковський (1882-1920) – начальник Генерального штабу Армії УНР. Походив із козацько-старшинського роду на Полтавщині. Спочатку він пішов стежкою священника, потім різко звернув на військову: з відзнакою закінчив Переяславське духовне училище, у Полтавській духовній семінарії вчився водночас із Симоном Петлюрою (1898-99), у січні 1901 пішов на службу до 174-го Роменського піхотного полку. У кінці 1917 Євген Мишковський прийняв рішення послужити Українській Народній республіці у будівництві національної армії. Під час служби у гетьманській армії принципово не вживав російської мови, а на звернення до нього російською не відповідав і вимагав звертатися українською. На прохання військового міністра Західноукраїнської народної республіки – Дмитра Вітовського, Головний отаман Симон Петлюра відрядив Євгена Мишковського до Галичини, де обійняв посаду начальника штабу Української Галицької армії. Протягом двох місяців там йому вдалося реорганізувати УГА і створити з розрізнених стрілецьких частин три корпуси по чотири бригади в кожному. У лютому 1919 Мишковського призначили начальником штабу Східного фронту. В кінці липня 1919 року Мишковський прийняв командування штабом Волинської групи Дієвої Армії УНР. 22 вересня підпорядковані йому частини вибили російську білу гвардію з Саврані та Кам’януватої. 20 листопада стає начальником штабу Дієвої Армії УНР. |
| Пров. Івана Рибакова | Іван Рибаков – історик, економіст, архівіст. Залишив унікальні щоденники про життя Полтави в 1918-1924 рр. (досі не опубліковані). Народився у зросійщеному тоді Херсоні. Але працюючи в Полтаві, він навчився вільно володіти та писати наукові статті українською мовою. Також він був активістом руху за автокефалію української православної церкви.З 1912 року розпочав педагогічну діяльність. У травні 1919 року переїхав до Полтави, де був обраний професором Історико-філологічного факультету. Із серпня 1919-го по квітень 1921 р. керував цим закладом. Ректор Полтавського інституту народної освіти з березня 1922 року до листопада 1923. Одночасно керував губернським архівним управлінням. З 1924 року працював у архівних установах і вишах Москви та Ленінграда. Листувався з М.С.Грушевським. |
Проголосувати за назву провулка можна за цим посиланням.
Вулиця Нахімова
Вулиця наразі названа на честь російського військового, який був флотоводцем адміралом. Нову назву полтавці обиратимуть серед таких варіантів:
| Пропозиція | Обгрунтування |
| Вул. Контрадмірала Остроградського | Ця назва вшановує ім’я українського військового діяча, контрадмірала та командувача Чорноморським флотом Української Держави.З розвалом російської імперії та проголошенням в Україні Центральної Ради, Михайло Остроградський активно включається в процес українського військового будівництва. Його вважають ініціатором «прапорової» українізації Чорноморського флоту в 1917—1918 роках. Він однозначно зайняв чітку і тверду позицію щодо відродження державного флоту України.Він народився на Полтавщині в старовинній козацькій родині, що походила від гетьмана Данила Апостола. |
| Вул. Лтави | Назва походить від назви гідроніму (можливо, в давні часи так називали заболочену місцевість, якою тоді була долина Ворскли, особливо її рукав, який у ХІХ столітті мав назву «Рогізна»). Від цього гідроніму й виникла назва літописного міста – попередника Полтави. Ця вулиця розташована біля колишнього русла Рогізної.Також від другої половини XI століття на місці сіверянського поселення біля правого крутого схилу долини Ворскли інтенсифікується життя в поселенні давньоруського часу. Воно стає східним форпостом Переяславської землі Стародавньої Русі – літописною Лтавою. Перша згадка про неї міститься у Іпатіївському літописі. |
Проголосувати за цю вулицю можна за цим посиланням.
Провулок Нахімова
| Пропозиція | Обгрунтування |
| Пров. Івана Тарана | Назва на честь православного священика, одного із найбільш енергійних діячів Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) на Полтавщині в 1920-х роках. Він користувався великим авторитетом і повагою вірян. В результаті Івана Тарана звинуватили у веденні «націоналістичної агітації» та підготовці до повстання за відновлення самостійності УНР. Навіть під тортурами він не зрікся сану священика. Івана Тарана засудили до 10 років позбавлення волі. |
| Пров. Кривохацький | Ця назва стосується історичної назви поселення Кривохатки, яке в 1973 році було перейменовали на селище Вороніна. |
Голосування за назву цього провулка проходить за цим посиланням.
Нагадаємо, 6 вулиць у Полтаві можуть назвати на честь полеглих героїв, які загинули в бою під час російсько-української війни. Це станеться, якщо полтавці проголосують за відповідні варіанти.