Загиблому морпіху з Полтавщини просять присвоїти звання Героя України

Колаж ЗМІСТу
Олександр Жуков з початку повномасштабної війни займався волонтерством, а торік приєднався до ЗСУ. Свій останній бій воїн виконав 24 березня на Дніпропетровщині.
Дружина воїна створила петицію про присвоєння захисникові звання Героя України посмертно. Наразі вона зібрала понад вісім тисяч підписів з необхідних 25 тис. Підтримати петицію Валерія Жукова просить за посиланням.
Олександр Жуков та його життєвий шлях
Олександр Жуков народився 16 січня 1989 року. Із перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році він активно долучився до волонтерської діяльності. Організовував виготовлення окопних свічок, буржуйок, засобів для оборони та об’єднав навколо себе команду однодумців.
За цей час йому вдалося зібрати понад 50 млн грн допомоги для українських військових. Підтримку отримали понад 50 бригад. Олександр Жуков особисто доставляв на передову автівки, дрони, системи зв’язку, тепловізори, медикаменти та інше необхідне спорядження.
У 2023 році під час дефіциту FPV-дронів Олександр Жуков зібрав команду та організував власне виробництво FPV-дронів «Амстор», які активно використовували на передовій і сприяли виконанню бойових завдань та збереженню життя військових.
Після підриву Каховської ГЕС один із перших із Кременчука поїхав у Херсон – разом з іншими рятував людей, організовував евакуацію та надавав допомогу. Також Олександр Жуков був одним із перших волонтерів, який повіз усе необхідне військовим під час операції на Курщині.
У 2025 році Олександр Жуков приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 37-й окремій бригаді морської піходи на посаді оператора НРК, де брав участь у бойових діях та випробуванні новітніх технологій. У війську обрав собі позивний «Мілан» на честь доньки.
Військовослужбовець загинув 24 березня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Тарасівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Нагадаємо, що звання Героя України також просять надати Максиму Легару. З початком повномасштабної війни, 11 лютого 2022 року «Йода» підписав контракт на проходження військової служби та служив артилеристом. Службу воїн проходив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
Максим «Йода» Легар брав участь в обороні Києва, Бучі, Ірпеня та Гостомеля, зупиняючи наступ ворога та захищаючи мирне населення. Надалі його бойовий шлях пролягав через Донецьку область, зокрема напрямок Вугледара.
Свій останній бій Максим Легар прийняв у населеному пункті Водяне, що на Донеччині. 12 липня 2024 року він загинув під час виконання бойового завдання, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та своїм побратимам.