Загинув у своє 23-річчя: воїну з Полтавщини просять присвоїти Героя України
Колаж ЗМІСТу
23-річний прикордонник Валерій Кабачок віддав життя, захищаючи Харківщину. Військовий служив оператором безпілотних авіаційних комплексів і до останнього виконував бойові завдання.
Мама та сетсра молодого захисника Валерія Кабачка створили петицію про присвоєння захисникові звання Героя України посмертно. Наразі вона зібрала понад сім тисяч підписів з необхідних 25 тис. До кінця збору підписів залишилося 67 днів. Підтримати петицію просять за посиланням.
Життєвий шлях молодого воїна
Валерій Кабачок народився 11 лютого 2003 року в селі Горошине Кременчуцького району. У 2018 році він вступив до Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради, який закінчив у 2020 році. Саме навчання в ліцеї остаточно визначило його життєвий шлях – Валерій твердо вирішив стати військовим.
За словами рідних, серед однокурсників і викладачів він мав репутацію відповідального, життєрадісного та сильного духом юнака. На шляху до мрії йому довелося подолати серйозні випробування. Валерій Кабачок переніс перелом шийного хребця, а також операцію на коліні.
Через стан здоров'я він не зміг вступити до вищого військового навчального закладу, однак не відмовився від бажання присвятити своє життя службі Україні. Після початку повномасштабного вторгнення Валерій Кабачок прагнув добровільно стати на захист держави. Спочатку йому відмовили через велику кількість добровольців, однак він не полишав своїх намірів.
У жовтні 2025 року підписав контракт і вступив до лав Державної прикордонної служби України. Захисник служив молодшим сержантом на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії – оператора безпілотних авіаційних комплексів підрозділу повітряної розвідки та корегування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Він проходив службу у 3-му прикордонному загоні імені Героя України Євгенія Пікуса та мав позивний «Артіст».
11 лютого 2026 року, у день свого 23-річчя, Валерій Кабачок загинув під час виконання бойового завдання. Його життя обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Катеринівка Харківської області.
За словами матері та сестри, Валерій був людиною з великим серцем, щиро вірив у мирне майбутнє України та мріяв про те, щоб наступні покоління жили без війни. Вони згадують його як надійну людину, яка завжди була опорою для родини, підтримувала близьких і була найважливішим чоловіком у їхньому житті.