Захищав небо над Полтавою: після тривалої боротьби за життя загинув Іван Колодій
Колаж ЗМІСТу
Після тривалої боротьби за життя відійшов у вічність мужній воїн мобільної вогневої групи – Іван Колодій.
Для підтримки родини захисника знайомі відкрили збір допомоги. Про те, що Іван Колодій відійшов у вічність, 23 квітня повідомив Владислав Головня.
8 квітня 2026 року перебуваючи на бойовому чергуванні, Іван Колодій захищав повітряний простір Полтави від ворожої атаки. Внаслідок влучання ворожого безпілотника військовослужбовець зазнав тяжких поранень.
Два тижні лікарі боролися за його життя. Попри зусилля лікарів, 22 квітня його серце зупинилося. Знайомі відкрили банку допомогу для родини. Долучитися та підтримати родину воїна можна за посиланням на монобанку.
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих захисників
Павло Бондар доєднався до ЗСУ 10 грудня 2024 року та ніс службу на посаді кулеметника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти першого батальйону морської піхоти. Захисник схилив голову 15 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Свердліково Курської області.
Максим Мамон з початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав української армії. У вересні минулого року під час виконання бойового завдання воїн припинив виходити на зв’язок з рідними. Нещодавно за ДНК-експертизою вдалося дізнатися, що життя Максима Мамона обірвалося 17 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Софіївка, що на Донеччині. У воїна залишилися рідні, близькі та друзі.
У березні 2024 року Євгенія Семенова призвали до лав захисників України. У серпні 2024 року захисник припинив виходити на зв’язок з родиною Лише нещодавно за ДНК-експертизою вдалося дізнатися, що Євген Семенов загинув 2 серпня того ж року.
До лав Збройних Сил України Денис Баженов приєднався у квітні 2025 року. Він служив водієм у десантно-штурмовій бригаді. Попри постійну небезпеку та обстріли, він доставляв побратимів та боєприпаси на передову. 16 квітня на Сумщині обірвалося життя захисника під час виконання бойового завдання.
Боєць Микола Мурзін служив номером обслуги у механізованому батальйоні. Його життя обірвалося 23 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
Олексій Сапіга пройшов найважчі ділянки фронту. 27 лютого 2022 року пішов до лав захисників. Воїн служив командиром 3-ї танкової роти танкового батальйону 61-ї окремої механізованої степової бригади. У лютому 2025 року воїн перестав виходити на зв’язок. Нещодавно стало відомо, що свій останній бій Олексій Сапіга прийняв 12 лютого 2025 року на Сумщині.