«Золотий хрест» за порятунок побратимів: історія старшого сержанта з Полтавщини
«Золотий хрест»
Малюнки та іграшки шестирічної доньки були для нього талісманами, які він завжди брав із собою в окопи. Старший сержант поліції Віктор Кизь із Полтавщини загинув 4 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Про загибель і відзнаки старшого сержанта Віктора Кизя 2 липня повідомили в Головному управлінні Національної поліції Полтавської області.
Віктор Кизь народився 1 травня 1986 року в Зінькові. Після навчання в місцевому аграрному ліцеї проходив строкову службу в Збройних Силах України. Чоловік багато років працював кранівником у будівельній сфері. У 2023 році Віктор Кизь обрав шлях захисника і приєднався до Об’єднаної штурмової бригади НПУ «Лють». Після відбору та підготовки служив у штурмовому полку «Сафарі» де спершу був розвідником а згодом опанував роботу оператора безпілотних систем.
Про війну боєць майже не розповідав, натомість постійно згадував побратимів, які стали для нього другою родиною. Після навчання за кордоном Віктор Кизь отримав сертифікат інструктора і мав змогу тренувати інших залишаючись в тилу. Попри переконання батька чоловік відмовлявся від цієї можливості відповідаючи коротко: «А побратими як? Там же мої брати».
Під час виконання одного із завдань підрозділ Віктора Кизя опинився під обстрілом. Коли двоє побратимів були важко поранені, боєць швидко надав невідкладну медичну допомогу обом бійцям, наклав турнікети і організував евакуацію. Завдяки його діям поранені вижили, а сам Віктор Кизь був нагороджений відзнакою «Золотий хрест».
Найбільшою цінністю для захисника була його шестирічна донька Іруся. Кожну відпустку чоловік проводив з родиною, грався з донькою і вчив її чомусь новому і ходили разом на рибалку, яку він дуже любив. Захисник мріяв переїхати до великого міста, щоб донька мала більше можливостей для розвитку.
«Коли їхав на фронт, просив доньку намалювати малюнок або дати іграшку. Брав із собою як талісман». – згадує дружина Альона.
Життя 39-річного старшого сержанта обірвалося під час виконання бойового завдання, внаслідок удару керованою авіаційною бомбою поблизу Костянтинівки на Донеччині. Віктора Кизя було нагороджено відзнакою «За оборону України».
Світла пам’ять захиснику!
Згадаймо імена полеглих захисників з Полтавщини
Валерій Бурлаєнко народився 4 липня 1968 року. Він був родом із села Ковалівка Полтавського району, де закінчив місцеву середню школу. Своє життя чоловік пов'язав із медициною. Вищу освіту здобув у Полтавській медичній стоматологічній академії. Коли розпочалася повномасштабна війна, медик не залишився осторонь і став на захист України. Життя військового медика обірвалося 19 червня 2026 року під час виконання службових обов’язків на Дніпропетровщині. За два тижні Валерію Бурлаєнку мало б виповнитися 58 років.
Ігор Ващук народився 11 березня 1989 року в селі Лемеші Баришівського району Київської області. До села Відрадного на Полтавщині його родина переїхала у 1991 році. До мобілізації Ігор Ващук проживав у селі Відрадне та працював у сільськогосподарському фермерському господарстві «Нове-2» у селищі Лазірки. 1 липня Гребінківська громада сповістила, що Ігор Ващук поліг, обороняючи Україну.