Звання Героя України надали полеглому 32-річному командиру роти з Полтавщини

Олександр Чухно
Олександр Чухно

Колаж ЗМІСТу

Олександр «Турист» Чухно загинув 2024 року на Луганщині, рятуючи побратимів.

Президент України посмертно надав воїну звання «Герой України» з присвоєнням ордена «Золота Зірка». Захисника нагородили за особисту мужність, героїзм і самовіддане служіння українському народові. Про це відомо з указу Президента України від 23 травня.

Бойовий шлях Олександра Чухна

Захисник народився 14 червня 1992 року в Харкові. Закінчив школу №2 у Гребінці, а згодом навчався в Київському політехнічному інституті. У 2014 році чоловік вступив до лав Національної Гвардії України, проходив військову службу у Львові. 

Олександр Чухно брав участь в АТО. До повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання в складі 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії імені Героя України Сергія Михальчука «Рубіж». 

З лютого 2022 року воїн боронив Україну від окупантів. Захисник був командиром 2-ї роти 1-го батальйону оперативного призначення, мав звання лейтенанта. Побратими його вважали своїм наставником, другом та батьком:

«Його життєвим кредо було: “Я поведу хлопців лише туди, куди піду сам”. І до останнього подиху не зрадив своїм словам», – згадують побратими. 

Командир піхотної роти Олександр Чухно загинув 13 жовтня 2024 року в бою з ворогом, прикриваючи побратимів.

Нагадаємо, що звання Героя України просять надати лейтенанту з Полтавщини. Євгеній Гнилосир загинув 10 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. З початку широкомасштабної війни Євгеній Гнилосир став на захист України, а згодом продовжив службу у бойовій військовій частині, боронячи Україну на різних напрямках: Чернігівському, Донецькому (де отримав поранення), Харківському, Запорізькому.

ЗМІСТ писав, що звання Героя України посмертно просять надати  20-річному Владиславу Бугайцю. У перші місяці обороняв Київ, згодом підписав контракт і продовжив службу, охороняючи урядові установи. Пізніше Владислав Бугаєць добровільно вирушив на фронт у складі батальйону оперативного реагування «Карна». Його останній бій у селі Терни тривав кілька днів у складних умовах: проти українських захисників діяли понад 150 російських військових за підтримки авіації, артилерії та дронів. 

Раніше ЗМІСТ писав, що звання Героя України посмертно також просять присвоїти 22-річному Максиму Судейку. У квітні 2021 року Максим Судейко уклав контракт на військову службу в сержантському складі. Служив у прикордонних військах, зокрема у складі 27 прикордонного загону. Був інспектором прикордонної служби – помічником гранатометника.