Безвісти зниклий бойовий медик востаннє повертається до Полтавщини

Василь Великоіваненко
Василь Великоіваненко

Колаж ЗМІСТу. Фото надали в Хорольській громаді

Майже рік родина Василя Великоіваненка жила з надією, що він живий. Проте бій 16 травня 2025 року на Донеччині став останнім.

Лише після проведення ДНК-експертизи вдалося встановити, що Василь Великоіваненко поліг у бою. Про це повідомили 16 лютого у Хорольській громаді. 

Боєць Великоіваненко народився 28 червня 1987 року в Алчевську Луганської області, проте проживав на Полтавщині. Захисник служив старшим бойовим медиком у розвідці спецпідрозділу 71-ї єгерської бригади ДШВ. Він до останнього залишався вірним присязі, рятуючи життя побратимів на полі бою. 16 травня 2025 року бій поблизу населеного пункту Бурлацьке Донецької області став останнім для воїна. 

Аеророзвідка часто виявляє окупантів ще на підступах до українських позицій. Зокрема бійці показали штурм у районі села Бурлацьке станом на квітень 2025 року. Один квадроцикл доставив на штурм 6 бійців, які висадилися у відкритому полі.

У чоловіка залишилися дружина та двоє дітей. Прощання з Василем Великоіваненком призначили 17  лютого об 11:00 на площі скорботи біля пам’ятника Тарасу Шевченку, а чин поховання – на кладовищі в с. Покровська Багачка.

Вічна пам’ять воїну!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

Віталій Гасенко народився 14 липня 1977 року на Полтавщині у селищі Ромодан. Після навчання він одразу пішов працювати, таким чином не один рік працював бригадиром. Воїн добровольцем доєднався до лав Збройних Сил. Він служив у складі 4-ї окремої важкої механізованої бригади у званні головного сержанта. Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання 11 лютого на Донеччині. 

Віктор Єна народився 4 серпня 1976 року на Полтавщині у місті Пирятин. На захист батьківщини його призвали за загальною мобілізацією 3 травня минулого року. Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання 25 січня в районі населеного пункту Різдвянка на Запоріжжі.

Володимир Барвінко родом з села Княжа Лука. З початком повномасштабної війни, чоловік вирішив приєднатися до лав захисників. Солдат служив на посаді розвідника-кулеметника 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ. 28 грудня 2024 року Володимир Барвінко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Янтарне Покровського району на Донеччині.