Через майже два роки після загибелі на Полтавщині знайшов спочинок Віталій Демченко (ФОТО)

Фото Полтавської єпархії УПЦ
Провести захисника у вічну путь прийшли його рідні, знайомі та побратими.
Віталій Демченко загинув на фронті роки тому. Про прощання із захисником повідомили 22 грудня у Полтавській єпархії УПЦ.

Разом із рідними та побратимами в останню путь воїна провели місцеві жителі утворивши живий коридор пошани.
Ким був полеглий воїн
Віталій «Дема» Демченко народився 14 липня 1993 року у Решетилівці, що на Полтавщині. З 2000 року навчався у місцевій гімназії, де брав участь в олімпіадах та мав багато друзів. Після закінчення школи у 2009 році вступив до Решетилівського аграрного ліцею імені Івана Боровенського. У 2012 році здобувши освіту та професію електрозварювальника ручного зварювання та водія категорії «С».

«У дитинстві Віталія спіткало важке випробування – у підлітковому віці він осиротів. Ця втрата загартувала його характер. Хлопець подорослішав не за роками й став справжнім прикладом відповідальності та підтримки для брата Ростислава», – повідомили у пресслужбі Полтавської єпархії.
Віталій працював будівельником та майстром з утеплення фасадів будинків та покрівельником. До лав Збройних сил України він доєднався за загальною мобілізацією у лютому 2024 року. Базовий військовий вишкіл воїн пройшов на Чернігівщині, де отримав позивний «Дема». Воїн проходив службу в складі 5-ї Окремої штурмової Київської бригади 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», де займав посаду кулеметника.

22 грудня 2025 року, благочинний Решетилівського округу протоієрей Стефан Паляниця у співслужінні кліриків благочиння священника Антонія Клименка та ієромонаха Платона звершив чин відспівування Захисника України Віталія Сергійовича Демченка.

На початку квітня минулого року з військовим зник зв'язок. Нещодавно експертиза ДНК підтвердила загибель солдата Віталія Демченка, який рік і вісім місяців вважався зниклим безвісти. Свій останній бій захисник прийняв 5 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.

Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих захисників
Євгеній Курило народився 4 жовтня 1979 року в селі Піски Лохвицького району. Навчався у місцевій школі, а після завершення навчання вступив до технікуму харчових технологій за спеціальністю зберігання і переробка зерна. На військову службу Євгенія Курила призвали 26 квітня 2023 року. З березня 2025 року вважався безвісти зниклим. Нещодавно за результатами ДНК-експертизи вдалося дізнатися, що воїн загинув 11 березня під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.
Останній час Олег Сень займався мистецькою діяльністю, був активною та творчою людиною. 28 серпня 2024 року чоловіка призвали до лав Збройних Сил України. У війську воїн обіймав посаду кухаря господарчого відділення матеріального забезпечення військової частини. Відданий військовому обов’язку віддав своє життя 16 грудня на Краматорському напрямку на Донеччині.
Після навчання з 1987 по 1989 роки Сергій Кривошей проходив строкову службу. З початком повномасштабної війни чоловіка призвали на до лав захисників. У війську захисник обіймав посаду старшого стрільця оператора стрілецького взводу стрілецької роти. Життя воїна обірвалося під час виконання бойового завдання 5 липня 2024 року на Донеччині
Олександр Перченко до лав Збройних сил долучився 26 жовтня 2024 року за загальною мобілізацією. Проходив службу водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Воїн схилив голову 20 грудня перебуваючи в районі виконання підрозділом бойових завдань з відбиття збройного нападу ворожих військ поблизу населеного пункту Попівка, що на Сумщині.
Солдат Руслан Кочубей народився 25 травня 2004 року. Хлопець долучився до війська як доброволець. Серце воїна зупинилося 19 грудня. Про дату, час зустрічі та чин поховання повідомлять згодом.
Руслан Пририйма з 2014 року став на захист України. 24 лютого 2022 року з першого дня повномасштабного вторгнення став на захист України. Під час служби неодноразово був відзначений державними нагородами. 7 грудня 2025 року молодший сержант Збройних сил України відійшов у вічність у військовому госпіталі міста Дніпра.