Чому Юрівка в Полтаві отримала таку назву
Джерело: Юрівка: історія колишнього передмістя Полтави
Звідки походить назва одного з сучасних районів Полтави, читайте у матеріалі.
ЗМІСТ розповідає історію районів Полтави і звідки у нас Кобищани, Юрівка, Левада, Поділ та Огнівка.
Тривалий час Юрівку, що знаходиться в Київському районі міста, називали Юрово-Некрасівка, бо саме на тому місці розташовувався хутір Юрівка та робітниче селище Нєкрасово. Журналіст Валентин Посухов в статті Полтавському віснику за 2002 рік переказує історію, начебто землею тут володів поміщик Юрій Кальницький, а від його імені вже пішла назва хутора.
«Кажуть, його власністю був і тутешній найбільший ставок. Там, на березі, начебто стояв і його будинок. З 1880-х років пан продавав землю ділянками усім, хто бажав», – пишуть в газеті.
Лише в 1929 році Юрівка увійшла до складу Полтави, до цього вважалася передмістям. Також до того часу не було офіційних назв вулиць, лише «народні», що давали мешканці району. Про одну з таких вулиць – Свічовий провулок згадує Валентин Посухов. Наче вона називалася так через майстерні, де виробляли церковні свічки. Поряд знаходилася каплиця, котру в 1930-х роках зруйнували більшовики. На вільній землі почали будівництво радгоспу імені Шевченка, де до Другої світової працювала більшість жителів Юрівки.
У 1928 році одна з вулиць стала називатися вулицею імені Половки. Історикиня Світлана Яковенко вважає, що Іван Половка – більшовик, що жив в Полтаві в період Жовтневої революції. На честь нього назвали вулицю на Юрівці, згодом – район в період створення нових «радянських» назв для міст України.
Активна забудова району почалася в повоєнні роки: тут стали селитися льотчики авіаційної дивізії, що розташовувалася в сусідньому авіамістечку. Так з'явилася більшість багатоквартирних будинків Юрівки в 50-60-ті роки, що прилягали до так званої «барачної архітектури» – тимчасових помешкань, куди селили працівників раднаргоспу.
Відомо про ще одного землевласника – банкіра Івановича Устименка, земля якого знаходилася в кінці вулиці Шевченка. На подвір'ї розміщувалося невелике поселення з солом’яним дахом, фруктовий сад та ставок. Після революції землю передали новим власникам, а в 1938 році розпочали будівництво школи №25. До 1938 році на Юрівці існувала лише одна початкова школа на вулиці Братів Тютюнників, 56.
