Цьогоріч сума на утримання музеїв Полтави зросла на 2 мільйони гривень
Фото ЗМІСТу
Торік на потреби музеїв міста виділили понад 33 млн грн, зокрема більше половини суми спрямували на зарплати працівникам закладів.
Про зростання суми на утримання музеїв 14 лютого повідомило «Суспільне».
Цьогоріч з бюджету Полтавської громади передбачили понад 35,8 млн грн на фінансування міських музеїв. Найбільшу частину коштів – майже 19,9 млн грн спрямують на оплату праці працівників закладів. Окрім цього, кошти передбачені на:
- оплату послуг, крім комунальних – понад 8,4 млн грн;
- оплату електроенергії, тепла та інших енергоносіїв – близько 2 млн грн;
- закупівлю обладнання та інвентарю тривалого використання – 924 тис грн;
- предмети, матеріали та інвентар – 165 тис. грн.
Минулоріч на потреби музеїв спрямували 33 млн 137 тис. грн, із цієї суми найбільше коштів направили на зарплати працівників – понад 18,5 млн грн. Ще понад 4 млн грн пішло на нарахування, а майже 7,8 млн грн на оплату послуг.
Окрім бюджетного фінансування, музеї заробляють самостійно, таким чином за 2025 рік їхні надходження від квитків та екскурсій становили понад 1,9 млн грн, зокрема ці кошти спрямовують на потреби закладів. Найбільші доходи принесли п’ять музеїв, серед яких найбільше коштів отримав Музей Івана Котляревського – 646 тис. 650 грн, а також:
- 574 тис. грн – Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка;
- 457 тис. 440 грн – Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»;
- 131 тис. 470 грн – Музей Володимира Короленка;
- 152 тис. 235 грн – Музей Панаса Мирного.
Раніше ЗМІСТ писав, що керівник Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко пішов з посади через погіршення стану здоровʼя. Нині музей очолює його заступниця Євгенія Калініна.
Нагадаємо, що у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського у 2021 році планували масштабну реконструкцію з урахуванням європейського досвіду. Відвідувачі мали б дивитися на мамонта з підсвіткою та ходити на екскурсії осучасненими залами.
Повномасштабне вторгнення зупинило темпи перевтілення, тож тепер у будівлі проводять поточні ремонти та планують відкрити для відвідувачів принаймні перший поверх. Російські атаки ставлять під загрозу збереження цінних колекцій, тож запустити музей в роботу сповна немає можливості. В інтервʼю ЗМІСТу розповів кандидат архітектури, співзасновник дизайн-студії АХІОМА Тарас Руденко – один з творців проєкту капітального ремонту краєзнавчого музею. Читайте за посиланням.