Ігор Юшкевич – полтавець, який ввів моду на балет у Сполучених Штатах

На Полтавщині мало хто знає про Ігора Юшкевича, який запровадив стандарти для чоловічого танцю в Південній півкулі і зробив популярним балет у США.
ЗМІСТ розповідає про видатного полтавця, який свого часу зробив балет надпопулярним і став легендарним танцівником, яким продовжують захоплюватися.
Він – світова зірка і виходець із полтавського містечка Пирятин. Коли Ігореві виповнилося 8 років, він з родиною переїхав у Королівство Югославії. Уже там він почав захоплюватися гімнастикою і досяг перших спортивних висот. Ігор Юшкевич почав пізно займатися балетом, але це не завадило йому побудувати кар’єру, повідомляє «ЙОД.MEDIA».
%20(4).jpg?1564910561506)
На змаганнях його помітила відома югославська балерина Ксенія Грант і залучила до сценічних танців. Згодом він виступав на сценах Франції і навіть отримав офіційне запрошення в Балет Парижа.
Переломним моментом творчості Ігора Юшкевича став 1946 року. Тоді він отримав посаду головного танцівника Театру американського балету. Його партнерками були відомі балерини Тамара Туманова, Наталія Красовська, Алісія Алонсо і не тільки.
У цей період його творчості він став відомішим за балет у Сполучених Штатах. Ним захоплювалися і закохувалися тисячі жінок. І саме тоді в Америці стався «балетний бум» – класичний танець став майже таким же відомим, як і національна гра у бейсбол.
Із 1947 року Ігор Юшкевич виступає на Кубі, гастролює з балетом Алісії Алонсо країнами Латинської Америки. Їхній дует брав участь у становленні кубинського балету, тому став легендарним. До речі, танцівник працював із цією балетною трупою до 1960 року, а своєю найкращою партією вважав роль Ромео у балеті «Ромео та Джульєтта», яку поставив Альберто Алонсо.
%20(3).jpg?1564910629713)
Видання «ЙОД.MEDIA» виокремило кілька цікавих фактів про видатного полтавця:
- отримавши громадянство США у 1944 році, добровільно вступив у ВМС, де два роки «нюхав японський порох»;
- балет «Жизель» у виконанні Ігоря Юшкевича та знаменитої кубинської танцівниці Алісії Алонсо донині вважають одним з найкращих за всі часи;
- у статті, опублікованій у «Таймс» у 1982 році, маестро дорікнув колегам-чоловікам за «дешеві театральні ефекти» і «байдуже, а іноді й неповажне ставлення до партнерок»;
- донька танцівника Марія була солісткою балету Меріленда, а потім – викладачкою балетної школи Прінстона;
- Ігор Юшкевич мав два улюблених хобі: змолоду – гімнастичні вправи, в зрілому віці – рибальство.
Завершити кар’єру Ігорю Юшкевичу довелося у 1962 році. За цей час він виконав майже 100 партій у виставах «Жизель», «Лускунчик», «Червоне і чорне» тощо. Після цього він із дружиною відкрив приватну балетну школу. А через кілька років став директором балетної програми в University of Texas в Остіні й художнім керівником конкурсу New York International Ballet Competition (NYIBC).
Сучасників і фахівців, перш за все, вражали унікальний стиль Ігора Юшкевича, спрямований на атлетичну красу і вишуканість. Один із прихильників таланту Юшкевича, говорив, що коли хтось не знав, що він колишній танцівник, то міг би подумати, що перед ним відставний матадор.
Також Ігор Юшкевич був зіркою кіно і знявся у чотирьох голлівудських фільмах. До прикладу, танцівник знявся у фільмі «Запрошення до танцю» оскароносного режисера Джина Келлі у 1956 році.
Видатного танцівника не стало 13 червня 1994-го року. Його поховали на Східному цвинтарі Кліфтона (штат Нью-Джерсі, США).
%20(2).jpg?1564910735828)