Імена 14 полтавських бійців, чию памʼять вшанують у громаді

Як повідомили 16 жовтня у Полтавській міській раді, пам’ятні дошки встановлюватимуть на фасадах навчальних закладів та житлових будинків Полтавської громади.

Про вшанування пам’яті воїнів ЗМІСТу стало відомо із засідання комісії.

Павло Грицай народився 3 квітня 1989 року, мешкав у Полтаві. Навчався у школі №13, здобув фах електрогазозварника в ПТУ №4. Працював на різних підприємствах міста. До війська Павла Грицая призвали 5 березня 2022 року. Служив на посаді водія-електрика інженерно-технічної роти. Павло Грицай перебував на лікуванні в Запоріжжі, коли його серце зупинилося. Це сталося  18 грудня. Пам’ятну дошку планують встановити на Ліцеї №13.

Олександр Булат 1987 року народження, проходив військову службу в роті охорони Полтавського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловік 25 лютого став до виконання службових обов'язків стрільцем. Чоловік занедужав під час несення служби і його направили на проходження військово-лікарської комісії. Лікарі діагностували ураження лівої гемісфери головного мозку. Військовому зробили термінову операцію, але врятувати життя воїна не вдалося. Помер 27 вересня 2022 року. Пам’ятну дошку планують встановити на Ліцеї №32.

Солдат Михайло Баклицький народився 6 вересня 1999 року, мешкав у селі Івашки Полтавського району. Проходив службу на посаді водія-електрика відділення безпілотних наземних комплексів інженерно-саперного взводу. Загинув 10 липня 2025 року в районі виконання завдань за призначенням біля населеного пункту Муравки на Донеччині. На фасадній частині будинку культури у селі Івашки встановлять дошку.

Солдат Олександр Зус народився 24 квітня 1996 року у Полтаві. Призваний на службу 29 квітня 2023 року на посаду навідника першого танкового взводу. Зарекомендував себе як відважний воїн, мав високий рівень мотивації і підтримував високий моральний дух у підрозділі. Вірний військовій присязі у бою за Україну загинув 19 липня поблизу Торецька Бахмутського району на Донеччині.

Солдат Павло Остапчук – старший солдат, стрілець штурмового взводу 5-ї окремої штурмової бригади. Воїн народився 12 липня 1986 року у Полтаві. Навчався у ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка. Працював у будівельній сфері. Був мобілізований до лав ЗСУ у квітні 2022 року. Спочатку служив у 107-й реактивній артилерійській Кременчуцькій бригаді, потім був переведений до штурмової бригади. У загиблого залишилися батьки та брат, який зараз перебуває на лікуванні у госпіталі. Пам’ятний знак встановлять на фасадній частині школи №34.

Солдат Артем Чарін народився 6 грудня 1985 року та мешкав у Полтаві. Мобілізований до лав ЗСУ у березні цього року. Солдат долучився до лав армії на посаду командира 2-го механізованого відділення механізованого взводу. Воїн захищав Україну  та виконував бойові завдання на Донеччині. 13 липня захисник загинув на фронті. Пам’ятний знак встановлять на фасадній частині школи №34.

Солдат Максим Міщенко народився 28 квітня 1998 року та мешкав у Полтаві. 26-річний воїн проходив службу на посаді майстра ударних безпілотних авіаційних комплексів. Загинув у бою на Курщині. 5 січня 2025 року життя бійця обірвалося на північно-східному напрямку. Пів року родина чекала, щоб попрощатися із захисником. Пам’ятний знак встановлять на фасадній частині школи №36.

Олексій Котьман народився 16 квітня 2001 року. Воїн родом з Білої Церкви, проте навчався і жив у Полтаві. У 2021 році захисник закінчив Полтавський коледж нафти і газу. З повномасштабною війною став на захист України і проходив службу на посаді сапера інженерно-саперного взводу механізованого батальйону. Боєць загинув 16 листопада 2024 року в районі виконання завдань за призначенням у Донецькій області. Пам’ятний знак встановлять на фасадній частині школи №36.

Старший лейтенант Михайло Пампура народився 28 серпня 1991 року в місті Харцизьк на Донеччині. Жив у Полтаві. Служив на посаді начальника служби радіаційного, біологічного захисту. Помер Михайло Пампура 27 серпня 2024 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на Сумщині. Пам’ятний знак встановлять на фасадній частині будинку, де жив воїн.

Воїн Антон Вознюк навчався у 1988 році. Навчався у школі №38, а згодом вступив до професійного ліцею. Отримавши професію працював у «Полтаватрансбуді» та ТОВ «Норма-Трейд». Після початку повномасштабного вторгнення Антон Вознюк став на захист країни. Мав посаду навідника четвертого аеромобільного відділення. Разом з побратимами виконував бойові завдання на Луганщині. Воїн поліг через ворожий мінометний обстріл. Пам’ятний знак встановлять на фасаді Ліцею №38.

Воїн Дмитро Абрамов служив з 20 квітня 2023 року, мав звання молодший сержант та був командиром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів штурмового батальйону. Загинув військовослужбовець під час виконання бойового завдання. Це сталося 24 листопада 2024-го на Донеччині. Дмитрові Абрамову було 35 років.

Воїн Олександр Васильєв народився 1972 року жив у Полтаві. У березні торік чоловік став до лав захисників. Він був інспектором Державної прикордонної служби 3-ї категорії та номером обслуги Краматорського прикордонного загону. Життя військовослужбовця обірвалося 23 жовтня. Олександр Васильєв загинув у бою під Курдюмівкою на Донеччині. У прикордонника залишилися мати, брат, дружина, син та донька. Пам’ятний знак встановлять на фасаді навчального закладу за адресою вул. Сінна 30/8.

Бойовий шлях полтавця Артема Артеменка пролягав через Донеччину та Харківщину.  Перебував на Бахмутському напрямку, влітку 2022 року отримав поранення, знаходився на лікуванні за кордоном. Після відновлення знову повернувся до своїх побратимів, бо не зміг знаходитися вдома. 15 лютого, відбиваючи наступ росіян на Куп’янському напрямку, отримав уламкові поранення ноги. Воював у складі 14-ї бригади на посаді старшого групи. 19 жовтня захисник поліг внаслідок обстрілу Лиману Першого на Харківщині. Пам’ятний знак встановлять на фасаді навчального закладу за адресою вул. Соборна, 5 у Супрунівці. Меморіальну дошку встановить батько воїна за власні кошти.

Андрій Пархоменко народився 1983 у Полтаві. Служив командиром мінометної батареї. З перших днів війни у 2014 році Андрій Пархоменко виконував обов’язок в АТО й з початком повномасштабної війни Росії проти України захищав державу. 24 лютого загинув у бою на Сумщині. Його тіло для поховання у Полтаві не могли перевезти через жорсткі обстріли окупантів. Пам’ятний знак встановлять на фасаді школи №22 за кошти родини.

Вічна пам’ять захисникам!