Іван Завадовський – мореплавець з Полтавщини, на честь якого назвали острів в Атлантичному океані

ЗМІСТ розповідає про видатного полтавця, навколосвітнього й південно-полярного мандрівника, чиїм іменем російський мореплавець і дослідник німецького походження Беллінсгаузен назвав вулканічний острів у Південній Атлантиці.

Попри значний внесок у відкриття Антарктиди, імені Івана Завадовського не опинилося на сторінках Української радянської енциклопедії, а відомостей про життя мореплавця майже не було. Завдяки полярнику і кандидату біологічних наук Василю Придатку-Доліну, який виконав перше деталізоване біографічне зведення про Івана Завадовського, можна дізнатися деякі факти його біографії.

Іван Завадовський народився у 1780 році. Як писав Василь Придатко-Долін, орієнтовне місце народження мореплавця – теперішнє село Сари, що поблизу Гадяча. Як пише Національний антарктичний науковий центр, точне місце народження дослідника невідоме, але миколаївський історик Володимир Христенко знайшов у метричній книзі запис про народження і хрещення Олександра Завадського, старшого сина мореплавця, що може свідчити про його походження. Там вказано місце – «с. Крутьков Гадячского повета Покровской церкви». Також Василь Придатко-Долін віднайшов нотатки про зарахування роду Завадовських до дворянства у Полтавській губернії.

У 1796 році полтавець потрапив до Чорноморського кадетського корпусу, який у 1792 році перенесли з Херсона до Миколаєва. Він закінчив навчання у жовтні 1798 року, тоді ж отримав чин гардемарина. До речі, у Миколаєві до пам’ятного списку адміралів міста додано його сина Олександра Завадовського.

Згодом, до 1800 року, на кораблі «Симеон і Анна» під командуванням капітана Костянтина Леонтовича, полтавець перейшов з Севастополя в Архіпелаг і брав участь у взятті фортець Відо і Корфу. Як пише «Новинарня», у географічному списку Івана Завадовського – Севастополь, Трієст, Анкона, Бриндізі, Константинополь, Кострома, Варна, Чорне море, Балтійське море, Антарктика, Ізмаїл та Одеса, де минули його останні роки життя.

До 1819-го Іван Завадовський продовжував служити на Чорному морі, а згодом потрапив в експедицію до Південного полюса. З 1825 до 1828 року був командувачем Дунайської флотилії. Як пише Василь Придатко-Долін, Іван Завадовський був другою людиною на шлюпі «Восток», який під командуванням адмірала та члена Російського географічного товариства Фабіана Ернста фон Беллінсгаузена одним з перших побував у Антарктиді. Ця експедиція – у переліку першовідкривачів холодного континенту, а наш земляк і був одним з перших людей в Антарктиді.

Додамо, що під час дослідження Беллінсгаузен назвав один незаселений острів на честь полтавця, тому наразі у Південній Атлантиці є острів Завадовського. Цікаво, що у далеких родичів дослідника в Миколаєві й досі зберігається мінерал з цього острову. У 2016 році Уряд Південної Джорджії та Південних Сандвічевих Островів надрукував чотири поштові марки «Острів Завадовського». Також на честь Завадовського названий льодовик на острові Петра I.

І хоча відомостей про життя Івана Завадовського донедавна було небагато, виправити це прагнув український письменник Олександр Довженко. У його кіноповісті «Антарктида» він розповідає про експедицію за матеріалами книги Беллінсгаузена. Олександр Довженко навіть написав кіносценарій «Відкриття Антарктиди», але створити стрічку так і не судилося, а сценарій вважають втраченим. По праву це можна вважати першими українськомовними художніми творами про експедицію Беллінсгаузена, у складі якої був Іван Завадовський.

Наприкінці життя мореплавець залишився в Одесі, де помер у 1837 році. Його могила до сьогодні не збереглася, але є церковний запис: «Завадовский Иван Иванович 1780-1837 командующий Дунайской флотилии контр-адмирал».

Нагадаємо, що ЗМІСТ розповідав про видатного полтавця Ігоря Юшкевича, який запровадив стандарти для чоловічого танцю в Південній півкулі й зробив популярним балет у США.

Додамо, що ЗМІСТ розказував про усесвітньо відомого богатиря Івана Піддубного, музиканта Лео Орнстайна, який підкорив музикою Америку та полтавку Марію Башкирцеву, чиї картини купив Лувр.

Обкладинка Квітослави Лобченко