«Квіти мене рятують». Історія полтавки, яка вже 30 років продає букети біля Спаської церкви
Фото ЗМІСТу
У Полтаві щодня можна зустріти Зою Лебідь – жінку, яка торгує квітами на вулиці Соборності. Їй 69 років і вже майже три десятиліття життя квіткарки тісно пов’язане з ромашками, тюльпанами, жоржинами та сухоцвітами.
ЗМІСТу вдалося поспілкуватись з квіткаркою. Зоя Лебідь поділилася своєю історією.
Після розпаду СРСР жінка втратила роботу в Полтавському заводі хімічного машинобудування, а згодом – і чоловіка. Залишившись із двома малими дітьми, вона шукала, чим заробити на життя. У 1995 році вона почала займатись квітами.
«Я починала торгувати в переході. Це були маленькі букети, які я робила. І з них почала працювати. Спочатку були маленькі ромашки, потім були нарциси, тюльпани, жоржини. А коли в Харкові побачила сухоцвіти, то вирішила й собі цим зайнятися. Дуже вони мені подобаються: можна працювати і взимку, і восени», – розповідає Зоя Олександрівна.
Квіти вирощує вся родина: спочатку допомагали сини, а тепер – онуки. Крім того, діти допомагають виносити квіти та розкладати їх для продажу. Зоя Олександрівна зізнається, що ніколи не вчилася флористики:
«Я закінчила Миргородський керамтехнікум (Керамічний технікум імені М.В.Гоголя – прим. автора), працювала технологом. Але коли роблю букети – все йде від душі. Самі композиції вигадую, іноді щось підгляну в інтернеті, але здебільшого працюю інтуїтивно».
За роки торгівлі жінка бачила безліч історій. Каже, що найбільше любить моменти, коли літні чоловіки купують квіти для своїх дружин. А одного разу їй теж подарували букет:
«Підійшов хлопчик, купив букет. Простягнув мені його і сказав: “Це вам, у мене сьогодні день народження”. Я йому кажу: може, мамі подаруєш? А він: ні, для мами я куплю інший. Це було неймовірно».
Хоча працювати з квітами фізично важко, Зоя Олександрівна не уявляє життя без своєї справи:
«Я обладнала собі кімнатку для роботи з сухоцвітами. Можу там сидіти цілий день, щось вигадувати. Мене квіти рятують. Моя мрія, щоб люди вирощували квіти. Кругом — на балконах, у дворах. Щоб саджали й доглядали, бо це така краса. Я дуже люблю квіти».
Фото - Аліна Гончарової
Нагадаємо, що у Полтаві відкрили виставку килимів. 22 серпня у флігелі Полтавського краєзнавчого музею відкрилася виставка, присвячена килимарству Полтавщини. Тут представлені килими XVIII–ХІХ століть та твори з ткацьких майстерень.
ЗМІСТ побував у музеї та поспілкувався з організаторами виставки «Джерело духовності».
Ткацтво на полтавських землях зародилося ще в епоху енеоліту та бронзової доби, про що свідчать археологічні знахідки. Зокрема, кістяні й глиняні кружальця, відбитки ниток і мотузок на глиняному посуді. На виставці можна побачити геометричні, рослинні, орнітологічні орнаменти. Окремо Марина Кондратенко виділила стрижений коц з багатою символікою.