Міська влада й активісти хочуть провести аналіз територій уздовж русла Ворскли
Учора, 12 квітня, відбулося засідання робочої групи з розвитку Прирічкового парку, до якої входять представники місцевої влади, громадські активісти та експерти в дотичних галузях. У ході обговорень перспектив та шляхів покращення набережної, присутні дійшли висновку, що спочатку варто провести аналіз усієї території, а вже потім можна буде говорити про розробку концепції та конкретних завдань.
Питання розвитку Прирічкового парку гостро постало в березні минулого року. Тоді на сесії міської ради депутати розглядали питання про надання дозволу на розробку детального плану території на березі Ворскли з подальшим будівництвом там Льодового палацу. Від ідеї забудувати набережну, у результаті, відмовилися, а от спільного бачення подальшого розвитку території влада і громадськість так і не дійшли. Поки тривають обговорення цього питання та пропозицій від зацікавлених сторін у форматі засідань робочих груп.
Одне з ключових питань, яке розглянули представники профільної робочої групи, стосувалося подальших практичних кроків для покращення набережної. Говорили, зокрема, про те, що варто зробити спочатку: визначити юридичні та концептуальні межі Прирічкового парку, а потім розробляти концепцію розвитку цих територій, чи навпаки – спочатку розробити концепцію і, відштовхуючись від неї, визначати межі парку.
Думки експертів з цього приводу розділилися. Одні наполягали на першому варіанті і наголошували на тому, що немає сенсу розробляти концепцію всієї території зеленої зони, адже реально роботи проводитимуться лише на частині ділянки. Інші ж, навпаки, говорили про неможливість встановлення меж без чіткого уявлення, що і де саме має розташовуватися вздовж берегів річки.
Керівник проекту GIZ у Полтаві Матіас Ельгер наголосив, що визначення меж території і розробка концепції її розвитку – речі взаємопов’язані. На його думку, для початку доцільно дослідити всю територію вздовж русла річки Ворскли в межах міста. Він запропонував визначити територію, для якої буде розроблена детальна концепція, після вивчення результатів аналізу.
«Щодо всього русла ріки, ми можемо зробити приблизну концепцію. Коли ми даватимемо завдання на розробку плану території, серед критеріїв буде пункт, щоб ця територія була інтегрована в навколишнє середовище. Тобто, нам потрібно буде розуміти, як уся територія приблизно виглядатиме в майбутньому. Це взаємопов’язані частини, але глибина їх розробки різна», – зазначив Матіас.
Аналіз складатиметься з двох частин. Фізичне, тобто поверхневе, дослідження всієї території з розробкою відповідних карт можна виконати, приблизно, за місяць. Екологічне ж дослідження має бути більш детальним та ґрунтовним.
Загалом аналіз включає в себе кілька аспектів:
- екологічне дослідження прибережних зон річок Ворскла та Коломак;
- фізичне дослідження територій, попередньо запланованих для розробки;
- аналіз якості води за попередні роки;
- проведення оцінки зеленого фонду, флори та фауни;
- визначення зон підтоплень;
- соціально-економічне дослідження (визначення цільових груп, цільового використання парку, вивчення громадської думки).
У результаті обговорень присутні дійшли згоди, що смае такий варіант вирішення проблеми буде оптимальним. На проведення такого аналізу, загалом, може знадобитися кілька місяців. Проводитиме його «Інститут розвитку міста» разом з GIZ та за участі експертів.
Після завершення досліджень робоча група зустрінеться знову і обговорить межі ділянки, для якої у подальшому буде розроблений детальний план території. Попередньо зустріч призначили на липень, однак вона може відбутися і раніше: GIZ і громадська організація City lab уже проводили дослідження берегів Ворскли і деяка інформація щодо цих територій уже є в наявності, відповідно, аналіз може завершитися швидше, аніж планується.