На Полтавщині назвали 5 громад з найвищим відсотком непридатності укриттів

Бомбосховище на вул. Небесної Сотні, 13 у Полтаві
Бомбосховище на вул. Небесної Сотні, 13 у Полтаві

Фото – poltava.to

У громадах Полтавщини перевіряли доступність та облаштування захисних споруд після трагічної загибелі жінки поблизу сховища у Києві у червні. Результати показали, що наявні укриття здатні захистити третину жителів області, а деякі лишаються недоступними.

Про це відомо зі звіту директора Департаменту оборонної роботи Полтавської ОВА Олександра Чалого на апаратній нараді 17 липня.

Перевірки укриттів показали, що з 2 тис. 508 захисних споруд в області, 15% не придатні для своєї основної місії – захисту людей під час обстрілів.

У Кременчуцькому районі є 670 захисних споруд, з яких 90 непридатні. У Лубенському є 347 укриттів, але 17 з них зможуть захистити місцевих. Перевірка Миргородського району показала, що вони мають 542 захисних споруди, але 87 з них не придатні. У Полтавському районі з-поміж 942 укриттів не виконують свою місію 195.

Найвищий відсоток у співвідношенні існуючі/непридатні укриття мають такі громади:

  1. Ромоданівська – 66% непридатні;
  2. Сенчанська – 63% непридатні;
  3. Карлівська – 63% непридатні;
  4. Коломацька – 60% непридатні;
  5. Щербанівська – 58% непридатні.

За кількістю, найбільше непридатних споруд мають такі громади:

  1. Глобинська – 29 непридатних з 85;
  2. Карлівська – 38 непридатних з 60;
  3. Кременчуцька – 55 непридатних із 205;
  4. Полтавська – 59 непридатних із 343;
  5. Решетилівська – 18 із 67 непридатні.

Стан готовності сховищ та протирадіаційних укриттів (без урахування найпростіших укриттів) у районах має такі показники:

  • Кременчуцький район має 269 сховищ, але 29% з них не готові приймати людей;
  • Лубенський район має 273 сховища, але 62% з них не готові приймати людей;
  • Миргородський район має 245 сховищ, але 41% з них не може приймати людей
  • Полтавський район має 494 сховища, але 41% з них не може приймати людей

43% протирадіаційних укриття по області (без урахування найпростіших захисних споруд) на другий рік повномасштабної війни не можуть захистити людей під час «повітряних тривог».