На Полтавщині попрощалися з молодим добровольцем
Колаж ЗМІСТу
У Глобинській громаді 17 вересня провели в останню путь воїна Максима Ковтуна. Захисник загинув 11 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.
Про, те що Максима Ковтуна провели в останню путь, повідомили 17 вересня у Глобинській міській раді.
Життєвий шлях воїна
Максим Ковтун народився у Глобиному, навчався у школах №4 та №5, захоплювався спортом, зокрема паркуром та футболом. Після закінчення Кременчуцького ПТУ за фахом автослюсаря, він деякий час працював у Польщі.
Однак, коли Україна потребувала захисту, він повернувся додому. 8 червня 2025 року Максим добровільно став на захист рідної землі. Служив розвідником-оператором в одній із військових частин. Побратими згадують його як сміливого та безстрашного воїна.
Вічна пам’ять і слава герою!
Згадаємо імена полеглих захисників Полтавщини
Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44. З початком повномасштабного вторгнення Валерій Гончар знову став до строю. Він був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов крізь Бахмут, Соледар, Авдіївку та інші гарячі точки. Його життя обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.
Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської загальноосвітньої школи. З повномасштабною війною став на захист України.
Юрій Богдановський захоплювався веслуванням на човнах «Дракон», був кандидатом у майстри спорту України. У 1997–1998 роках проходив строкову службу в Збройних силах України. 16 березня 2022 року його мобілізували до лав захисників України. 3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Липці на Харківщині Юрій Богдановський загинув.
Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.