Не лише обурюватися у соцмережах. Як полтавцям законно впливати на владні рішення, парки й бюджет

Щоб пропозиції людей мали реальну силу, існують офіційні процедури народовладдя. Закон №3703-IX встановив чіткі межі для місцевої влади, позбавивши її можливості безслідно ховати звернення в шухляду. Раніше ми вже розповідали, чому громади зобов’язані оновити свої Статути до кінця 2026 року, а тепер з'ясуємо, як працюють інструменти прямого впливу жителів на практиці.

Якщо в громаді затіяли сумнівну реконструкцію парку й презентований проєкт ігнорує інтереси людей, жителі мають право ініціювати громадські слухання. Це офіційна зустріч громади з депутатами та керівництвом ради, порядок організації якої закріплюється у Статуті.

Головна перевага слухань полягає в тому, що закон прямо зобов'язує посадовців офіційно розглянути всі озвучені пропозиції протягом 30 календарних днів. За підсумками має з'явитися публічне рішення з детальним поясненням, чому кожну правку врахували або аргументовано відхилили, а представників ініціативної групи обов'язково запрошують до самого обговорення. Крім того, проведення таких слухань є безумовною вимогою закону під час коригування Статуту чи ухвалення проєкту бюджету громади.

Коли люди місяцями вимагають облаштувати сквер чи спортмайданчик, але наражаються лише на відписки про брак фінансування, дієвим важелем стає місцева ініціатива. Це юридичний механізм, який дозволяє винести потрібне питання безпосередньо на розгляд сесії. Для цього ініціативна група готує письмовий проєкт рішення, збирає визначену Статутом кількість підписів і реєструє його в раді. Місцеві обранці зобов'язані включити таку ініціативу до порядку денного найближчої чергової сесії, а представникам громади гарантують право виступити з трибуни перед фінальним голосуванням.

Далеко не кожна проблема стосується всієї території: розбитий проїзд чи аварійний місток часто хвилюють мешканців одного двору, вулиці чи кутка села. У такому разі сусіди можуть провести загальні збори. Щоправда, закон висуває сувору умову щодо їхньої легітимності: у голосуванні має взяти участь понад половина жителів цієї території, які мають право голосу. Ухвалене спільне рішення фіксують у протоколі, який депутати так само зобов'язані розглянути на черговій сесії за присутності представників громади.

Якщо ж влада тільки збирається перекроїти мережу громадського транспорту чи ухвалити інше масштабне регулювання, впливати потрібно ще до винесення проєкту на виконком. Саме для цього передбачені публічні консультації у вигляді круглих столів, відкритих обговорень або електронного збору відгуків. Закон закріпив право жителів коригувати такі наміри заздалегідь, а додатковим постійним каналом впливу залишаються консультативно-дорадчі органи при раді, як-от молодіжні ради чи ради ВПО.

Нове законодавство відкрило пряму можливість впливати на розподіл коштів місцевої скарбниці. Мешканці можуть знайти проєкт бюджету на офіційному сайті ради, ознайомитися з визначеним у Статуті порядком збору пропозицій та завчасно подати власне фінансове обґрунтування — куди саме, скільки і чому необхідно спрямувати гроші громади. Хоча сам факт звернення не гарантує автоматичного виділення фінансування, закон забороняє ігнорувати такі звернення, зобов'язуючи профільні комісії вивчати бюджетні пропозиції містян на рівні з депутатськими.

Окрім участі в ухваленні рішень, жителі отримали чіткі інструменти контролю за роботою влади. Зокрема, закон передбачив громадське оцінювання діяльності органів самоврядування за статтею 13, яке можуть ініціювати громадські організації, благодійні фонди чи органи самоорганізації населення після завчасного попередження керівника ради.

Іншим дієвим бар'єром проти закритості влади стали публічні звіти. Відтепер міські, селищні та сільські голови зобов'язані особисто звітувати перед людьми щонайменше двічі на рік, а місцеві депутати — не рідше одного разу на рік. Такі зустрічі мають проходити виключно у форматі відкритих зборів із можливістю ставити незручні запитання, а самі письмові тексти звітів повинні бути оприлюднені на сайті ради щонайменше за сім днів до запланованої розмови.

З чого почати, якщо ви хочете діяти:

Оновлення Статутів, яке громади мають завершити до кінця 2026 року — це шанс усунути бюрократичні бар'єри та зробити правила діалогу з владою справді дієвими для кожного жителя.

Матеріал створено ГО "ЗМІСТ  ПОЛТАВА" за програмою грантів "Демократичні діалоги", що реалізується в межах проєкту DARE 2.0 («Демократична інтеграція, стійкість та залучення в Україні – новий етап демократичного розвитку»), який втілює Democracy Reporting International за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Погляди та оцінки, висловлені в публікації, не обов’язково відображають позицію донора.