На Полтавщині провели у вічність воїна десантної бригади, який поліг на Курщині

Прощання із полеглим Сергієм Скапою
Прощання із полеглим Сергієм Скапою

(Фото – Глобинська громада)

Воїн Сергій Скапа загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нижній Клин Суджанського району.

Про загибель захисника повідомили в Глобинській міській громаді 10 жовтня.

Історія воїна

Сергій Скапа народився у багатодітній родині 12 березня 1983 року в Кирияківці. Закінчив місцеву школу, а з 17 років почав працювати у колгоспі. Згодом чоловік змінював кілька разів місце роботи, був водієм, охоронником, слюсарем, трактористом-машиністом.

У 2006 році він створив сім’ю та переїхав до Бабичівки. У подружжя народилися троє дітей: Іван, Анастасія та Станіслав.

10 січня 2023 року Сергія Скапу мобілізували до лав Збройних Сил України. Воїн пройшов навчання у Великобританії та Німеччині. Отримані знання застосовував під час захисту України. Сергій Скапа мав звання молодшого сержанта, був на посаді командира відділення штабних машин взводу зв’язку десантно-штурмового батальйону.

Захисник поліг 6 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Курщині.

Вічна пам’ять захисникові!

Згадаймо імена загиблих на фронті земляків

Сергій Киприк народився 12 грудня 1986 року в Трубайцях Хорольської громади. Там майбутній воїн закінчив місцеву школу, а згодом проходив військову строкову службу. Здобув фах «машиніста-тракториста» у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у Хоролі.

Чоловік став на захист України у квітні цього року. Життя воїна обірвалося 2 жовтня на Луганщині. Того дня воїн виконував бойове завдання поблизу Шипилівки, що неподалік від тимчасово окупованого Сіверськодонецька (колишній Сєвєродонецьк).

Олександр Ксьонз народився 28 жовтня 1982 року в селі Денисівка Оржицького району, але з дитинства мешкав у Миргороді. Олександр Ксьонз з квітня проходив військові навчання в Україні та Великій Британії, а з червня цього року захищав Україну в складі 100-ї окремої механізованої бригади.

Земляки згадують, що він був воїном, якого поважали побратими та командири підрозділів. Свій останій бій воїн прийняв на Донеччині 2 жовтня, де обірвалося його життя. 

Дмитро Петренко народився 5 серпня 1986 року, мешкав у Полтаві. Захищав Україну під час повномасштабного вторгнення Росії. Служив на посаді командира відділення взводу зв'язку, мав звання молодшого сержанта. Загинув 1 жовтня при виконанні бойового завдання в Донецькій області.

Олег Артеменко народився 23 лютого 1976 року, мешкав у селі Божківське. Захисник на фронті служив у стрілецькій спеціалізованій роті, мав звання головного сержанта.

Воїн загинув 29 вересня унаслідок отриманих на Харківському напрямку поранень. Вони виявилися несумісними із життям. Того дня ворог здійснив авіаційний удар по позиціям його підрозділу.

Іван Кузуб народився воїн 10 серпня 1992 року в селі Сенча Миргородського району. 22 липня 2022 року Іван Кузуб став до лав захисників та проходив службу в Національній Гвардії України. На службі спочатку мав позивний «Фізрук», а потім у взводі аеророзвідки – «Айнаут».

21 липня цьгоріч життя військовослужбовця обірвалося на Донецькому напрямку, захищаючи кордони країни. Через два місяці після загибелі тіло воїна повертають для прощання.