Загиблого під Торецьком воїна з Полтавщини провели у засвіти

Воїн Олександр Ксьонз повернувся на щиті до рідного Миргорода
Воїн Олександр Ксьонз повернувся на щиті до рідного Миргорода

Фото: Миргородська міська рада

Земляки згадують, що Олександр Ксьонз був вправним майстром. Воїн віддав життя Україну на війні з окупантами на Донеччині.

Олександр Ксьонз повернувся на щиті до рідного Миргорода, з ним попрощалися 8 жовтня. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Миргородської міської ради. 

Прощання з полеглим воїном у Миргороді 8 жовтня. Фото Миргородцької міської ради.
Прощання з полеглим воїном у Миргороді 8 жовтня. Фото Миргородцької міської ради.

Історія Олександра Ксьонза

Захисник народився 28 жовтня 1982 року в селі Денисівка Оржицького району, але з дитинства мешкав у Миргороді. Тут майбутній воїн закінчив школу №9, згодом навчався у Хорольському державному агропромисловому коледжі. 

Олександр Ксьонз
Олександр Ксьонз.

«Олександр був вправним майстром, знався на будівництві. Він завжди був усміхненим, позитивним, всім допомагав. Але клята війна змусила його взяти до рук зброю», – згадують земляки. 

Олександр Ксьонз з квітня проходив військові навчання в Україні та Великій Британії, а з червня цього року захищав Україну в складі 100-ї окремої механізованої бригади. Земляки згадують, що він був воїном, якого поважали побратими та командири підрозділів.

Воїн прийняв свій останній бій на Донеччині 2 жовтня, де обірвалося його життя. Боєць агинув від ворожого авіаційного удару в районі Торецька. Олександрові Ксьонзу завжди залишиться 41. Захисника з почестями поховали на Алеї героїв у Миргороді.

Прощання у Миргороді. Фото Миргородцької міської ради.
Прощання у Миргороді. Фото Миргородцької міської ради.
Прощання з полеглим воїном у Миргороді 8 жовтня. Фото Миргородцької міської ради.
Прощання з полеглим воїном у Миргороді. Фото Миргородцької міської ради.
Алея героїв у Миргороді. Фото Миргородцької міської ради.
Алея героїв у Миргороді. Фото Миргородцької міської ради.

Вічна пам’ять захисникові!

Згадаймо імена загиблих на фронті земляків

Дмитро Петренко народився 5 серпня 1986 року, мешкав у Полтаві. Захищав Україну під час повномасштабного вторгнення Росії. Служив на посаді командира відділення взводу зв'язку, мав звання молодшого сержанта. Загинув 1 жовтня при виконанні бойового завдання в Донецькій області.

Олег Артеменко народився 23 лютого 1976 року, мешкав у селі Божківське. Захисник на фронті служив у стрілецькій спеціалізованій роті, мав звання головного сержанта.

Воїн загинув 29 вересня унаслідок отриманих на Харківському напрямку поранень. Вони виявилися несумісними із життям. Того дня ворог здійснив авіаційний удар по позиціям його підрозділу.

Іван Кузуб народився воїн 10 серпня 1992 року в селі Сенча Миргородського району. 22 липня 2022 року Іван Кузуб став до лав захисників та проходив службу в Національній Гвардії України. На службі спочатку мав позивний «Фізрук», а потім у взводі аеророзвідки – «Айнаут».

21 липня цьгоріч життя військовослужбовця обірвалося на Донецькому напрямку, захищаючи кордони країни. Через два місяці після загибелі тіло воїна повертають для прощання.

Олександр Нестерець народився 19 листопада 1980 року та жив у Машівці. З початком повномасштабного вторгнення служив десантником.

30 вересня життя військовослужбовця обірвалося: Олександр Нестерець загинув 30 вересня під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області.