«Нас не чують». Чому батьки учнів ліцею №29 виступають проти реорганізації 

Реформування Полтавського ліцею №29 у гімназію викликало незадоволення серед батьківської спільноти учнів закладу. Батьки розповідають що їх не попередили про те, що ліцей буде гімназією заздалегідь, а лише натякали на реорганізацію.

У матеріалі ЗМІСТу розповідаємо про те, чому батьки готові боротися за право дітей на повноцінну освіту.

Батьки кажуть, що обирали школу свідомо, бо чули про неї хороші відгуки. Пані Ірина розповідає:

Діти самі відмовилися переходити до ближчої школи. Коли після переїзду на Розсошенці пані Ірина запропонувала синові змінити заклад, той категорично відмовився. Те саме сказала й донька, коли закінчувала четвертий клас. Жінка пояснює цей вибір просто: є колектив, є вчителі, дитина адаптувалася і почувається комфортно.

Одним із найболісніших аргументів для батьків стало те, що ліцей стає гімназією, попри значно кращі показники порівняно зі школою, де буде профільна освіта. Батьки розповідають, що ліцей №26 навчається онлайн через відсутність укриття, тоді як 29-та школа щодня приймає учнів офлайн.

Батьки стверджують, що ліцей №29 має значно сильніший викладацький склад, ніж ліцей №26, куди їх намагаються перевести. До вчителів 29-ї школи ходять на репетиторство учні саме з 26-ї. Громада не розуміє, чому успішний заклад із потужною базою намагаються понизити у статусі, роблячи його гіршим всупереч логіці та інтересам дітей.

Коли батьки запитали у представників департаменту освіти чому заклад із вищими показниками отримує нижчий статус, вони, за словами батьків, не змогли дати чіткої відповіді. Єдиний аргумент, який прозвучав відкрито: у 26-й школі вже створено осередок захисту України, і гроші на нього витрачені. Крім того, багато питань викликало і опитування, яке проводили дітям.

Батьки дев’ятикласників особливо стривожен, бо їм досі не дали офіційної відповіді, чи зможуть їхні діти продовжити навчання у десятому класі. Директор школи, за їхніми словами, відповів, що десятих класів не буде без рішення міської ради.

Батьки продовжують ставити під сумнів об’єктивність критеріїв, за якими міська влада обирала заклади для збереження статусу ліцею. Вони висловили нерозуміння, чому 10-й ліцей стає профільним через нібито зручне транспортне сполучення, тоді як ліцей №29 розташований прямо на кільцевому маршруті, що є одним із ключових транспортних вузлів міста.

За словами батьків, у центрі міста залишають п’ять ліцеїв, тоді як їхній мікрорайон фактично позбавляють старшої школи. Люди зауважують, що аргумент про зручність, не має працювати проти учнів, яких тепер змушують навантажувати і без того паралізовану транспортну систему міста.

Одна з мам наголосила, що через постійні перебої в роботі громадського транспорту та регулярні повідомлення про зменшення кількості тролейбусів на маршрутах, доїзд дітей до віддалених шкіл стає небезпечним та непередбачуваним. На фоні воєнних загроз та частих тривог батьки вважають за краще, щоб діти навчалися у своєму районі, де є перевірене укриття та живий контакт із вчителями.

Батьки зібрали 1 тис. 100 підписів під петицією при тому, що для розгляду міською радою достатньо 250. Взимку мами по черзі чергували на вулиці в мороз, щоб інші батьки могли поставити підпис. Проте петицію, за словами батьків, фактично проігнорували. 

За словами батьків на сесії міської ради мікрофони батьків вимикали. Депутатка читала заготовлений текст, не реагуючи на питання. Під час обговорення батьки висловили обурення тим, що міська влада, на їхню думку, ігнорує інтереси громади та не вважає за потрібне проводити громадські обговорення щодо реформи. Учасники розмови зазначили, що їм розповідали про статус міста: оскільки Полтава не є сільською місцевістю, законодавство не зобов’язує засновника закладу проводити консультації з мешканцями.

Батьки висловили серйозне занепокоєння щодо критичного браку місць для майбутніх десятикласників у мікрорайоні через масове перепрофілювання шкіл у гімназії. Вони зауважили, що заклади №19, №23, №28, №29 та №31 фактично втрачають статус ліцеїв, а школа №23, хоч формально й існує, насправді закрита під приводом ремонту:

Учасники обговорення поставили гостре питання про те, де саме мають навчатися діти, оскільки єдиний ліцей у цьому районі, а саме №26, не зможе прийняти таку кількість учнів. За підрахунками батьків, лише з їхньої школи в 10-й клас планують йти щонайменше два повні класи, а враховуючи випускників навколишніх гімназій, загальна кількість претендентів на навчання у старшій школі значно перевищує можливості ліцею №26, який має ще й власних дев’ятикласників.

Батьки висловили глибоке обурення стратегією реформування освіти, яка, на їхню думку, штучно створює умови для відтоку талановитої молоді з міста та країни. Учні, які планують йти у 10–11 класи, це вмотивовані діти з амбіціями, проте влада не дає відповіді на питання, де саме вони мають навчатися після масового закриття старших класів у школах мікрорайону.

Попри низьку народжуваність, попит на навчання у десятих класах залишається високим, особливо з урахуванням родин переселенців, які поповнили середні класи. Проте замість підтримки наявної мережі, влада її скорочує. Батьки також критично відреагували на слова очільниці департаменту освіти Лесі Марташвілі, яка пояснює закриття шкіл даними з дитячих садків. Проте батьки апелюють до досвіду 2022 року, коли хвилі міграції неможливо було передбачити, і висловили побоювання, що місто повторює помилку з масовим закриттям дитсадків, будівлі яких потім так і не повернулися в систему освіти.

Ситуація ускладнюється демографічними факторами: будівництвом нових житлових комплексів та поверненням родин із-за кордону, що лише збільшить навантаження на освітню мережу. Одна з мам поділилася тривожними спостереженнями щодо популярності курсів іноземних мов, оскільки через невизначеність в Україні діти масово орієнтуються на безкоштовну освіту за кордоном одразу після 9-го класу.

Громада також розкритикувала пропозицію влади щодо переходу дітей до коледжів. Батьки зазначили, що коледжі мають обмежені ліцензійні обсяги набору і просто не здатні вмістити всіх учнів, які опиняться під тиском реформи.

Є сім’ї, які переводили дитину до 29-ї школи саме тому, що там є старша школа. Одна мама розповідає, що її дитина прийшла до них у сьомому класі заради повного циклу навчання і тепер виявляється, що їй доведеться змінити школу втретє.

Батьки учнів ліцею №29 розповіли, що очільник школи фактично уникає зустрічей і поводиться як недоторкана особа: заходить до будівлі через запасний хід і вимагає попереднього запису через секретаря навіть для вирішення робочих питань шкільного життя.

Батьки кажуть, що їх фактично викреслили як учасників освітнього процесу. Будь-які спроби висловити власну думку чи захистити інтереси ліцею керівництво сприймає як втручання, що руйнує плани, хоча громада лише реалізує своє законне право на участь у житті закладу.

Офіційні відповіді на численні письмові звернення батьків базуються виключно на словах директора ліцею. За словами учасників розмови, чиновники у своїх звітах лише цитують керівника закладу про плани набору двох десятих класів, хоча реальна ситуація з набором до школи у місті є іншою.

Батьки не приховують, вони розуміють, що реформа є необхідною. Але вимагають, щоб вона відбувалась прозоро, з урахуванням думки громади і за чіткими критеріями. 

Головною проблемою батьки назвали повну відсутність здорової комунікації та зворотного зв’язку з боку посадовців.

Батьки сподіваються, що на запланованій зустрічі їхній голос нарешті буде почутий.