Обкрадений Росією курган на Полтавщині досліджують археологи

Ілюстративне фото роботи археологів.
Ілюстративне фото роботи археологів.

Фото – історико-культурний заповідник «Більськ»

Насип «Вітова могила» неподалік Опішні вже розкопував дослідник Іван Зарецький у 1888 році. Тепер археологи продовжують його справу за допомогою нової техніки. 

Про це повідомили на сторінці історико-культурного заповідника «Більськ» 1 травня. Фахівці провели LIDAR зйомку, яка виявляє археологічні пам’ятки приховані під рослинністю або ґрунтом.

Фото – історико-культурний заповідник «Більськ»

Трагічна історія пам’яток з Полтавщини

Наприкінці 19 ст. археолог Іван Зарецький дослідив курган «Вітова могила», де виявив воїнське поховання 4 – 5 ст. до нашої ери. Земляний насип цієї споруди вирізнявся розмірами на тлі інших курганів в околиці.

Археолог Юрій Пуголовок пише, що в похованні виявили значну кількість інвентарю, який свідчив про високий соціальний статус похованого.

Знахідки з кургану «Вітова могила». Фото – історико-культурний заповідник «Більськ»

Серед знахідок – зброя, а саме сагайдак з берести, обтягнутий хутром й прикрашений композицією із золотих бляшок у скіфському стилі. На нього нашили золоті бляшки у вигляді фігур пантер, гірських козлів та у вигляді орлиних голів із загнутим дзьобом. У сагайдаку виявили понад 200 бронзових наконечників стріл. 

Знахідки з кургану «Вітова могила». Фото – «Ковчег»

Через нестачу коштів для подальшого дослідження, Іван Зарецький припинив роботи.  Тоді Московське археологічне товариство запропонувало науковцю кредит.

Погасити кредит можна було продажем за безцінь всієї колекції знахідок Державному історичному музею в Росії. Наразі, артефакти та документи досі знаходять на території держави-агресорки. 

За словами археологів, дослідження «Вітової могили» є пріоритетним завданням для скіфологів, які вивчають Більський мікрорегіон.

Фото – історико-культурний заповідник «Більськ»

Археологи Полтавщини не вперше проводять LIDAR зйомку. Раніше ЗМІСТ писав, що дослідники розпочали роботи, аби віднайти місце розташування першої Покровської церкви в Котельві. У середині XIX церковний історик Філарет писав, що  церква могла бути першою на теренах селища. 

Пам’ятка розташовувалася неподалік рукава Ворскли. Її будували переважно із вільхи та вкрили очеретом, а над вівтарем був невеликий шпиль із хрестом. 

Щоб виявити церкву проведуть археологічні розкопки й архівну роботу. Наразі дослідники зробили LIDAR зйомку. Цю технологію використовують, щоб виявляти археологічні пам’ятки, які приховані під рослинністю або ґрунтом.