Обличчя Полтави початку ХХ століття: нотатки про архітектуру міста
Фото ЗМІСТу
Понад пів сотні полтавців зібралися на лекцію, аби дізнатися, як формували архітектурний образ міста в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.
22 квітня на території кав’ярні «Благокава» Артур Ароян – кандидат архітектури та член ГО «Збережемо Полтаву» провів лекцію «Обличчя Полтави XX ст. Цінність і стереотипи». ЗМІСТ побував на лекції та коротко передає тези архітектора.
У центрі уваги Артура Арояна виступав архітектурний образ Полтави другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Йшлося про стилі й ідеї, що визначали забудову того часу, про спроби відтворення історичного середовища та про стереотипи, які сформувалися навколо старої Полтави.
Архітектор акцентував на тому, що класична архітектура Полтави розвивалася переважно в адміністративному напрямку. Саме тому в місті зводили тюрми, ринки, лікарні, навчальні заклади, але не з’явилося жодної приходської церкви у класичному стилі на відміну від інших населених пунктів регіону.
Полтава, за словами дослідника, формувала своє архітектурне обличчя під впливом класицизму та ампіру, але з великим часовим відставанням – часто до 50–70 років порівняно з новаторськими центрами.
Окрему увагу під час лекції Артур Ароян приділив прикладу будинку Перцовича. Будівлю традиційно датують 1890 роком, однак, як зазначає архітектор, ця дата викликає сумніви.
«Сам Перцович нібито активно будувався лише певними стрибками в часі, що суперечить логіці розвитку. Будинок зазнав пошкоджень, зокрема пожежі в 1943 році, інтер’єри не збереглися, а шпилі зруйновано», – каже архітектор.
У реєстрі пам’яток місцевого значення також є багато неточностей. Наприклад, об’єкти у Веселому чомусь масово датовані 1996 роком, що виглядає малоймовірним.