Одну з найбільших вулиць Полтави перейменують: 5 пропозицій, які виносять голосування

Пам’ятна зброя на мосту в Полтаві
Пам’ятна зброя на мосту в Полтаві

Фото з відкритих джерел

Вул. Маршала Бірюзова підлягає перейменуванню. Невдовзі їй повернуть або історичну назву, назвуть на честь полеглого героя Дмитра Пругла або обиратимуть з-поміж інших пропозицій. Остаточне рішення буде за полтавцями.

9 березня виконавчий комітет Полтавської міської ради розглядатиме питання про початок голосування громадою за нові назви вулиць з другої черги перейменування. Про це ЗМІСТу повідомив заступник голови робочої групи з питань перейменування Леонід Булава.

Вул. Маршала Бірюзова названа на честь Сергія Бірюзова, який мешкав у плтаві протягом 1939-1941 років. Він – Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу, росіянин. Був членом ЦК КПСС у 1961-1964 роках, що вважається керівною посадою в комуністичній партії.

Вулиця, названа на його честь, підлягає перейменуванню відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Для неї затвердили 5 пропозицій. Одна з них й стане новою назвою:

  ПропозиціяОбгрунтування
Вул. Генерала Геннадія Котляра  Генерал-майор авіації Геннадій Климентійович Котляр (1944-2021) будучи командиром 13 гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії в Полтаві привів до присяги на вірність Україні підлеглий особовий склад. У  незалежній Україні (після 1991 року)  проходив службу на посадах командира дивізії Полтавського гарнізону, командира авіаційної групи дальньої авіації, заступника Командувача військово-повітряних збройних сил України з виховної роботи. Сприяв розвиткові музею Важкої бомбардувальної авіації. Похований в с. Рибці.
Пропозиція внесена ГО «Ветерани Дальньої авіації Полтавської області».
Вул. Левка Лук’яненкаЛевко Григорович Лук'яненко (1928-2018). Український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху, народний депутат України (обирався чотири рази). Борець за незалежність України у XX ст. Був двічі ув'язнений (1961—1976, 1977—1988). Сумарно провів 25 років у тюрмі і на засланні. Левко Лук'яненко — автор Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Герой України (2005).
Вул. Олега Ольжича  Олег Ольжич (літературний псевдонім Олега Олександровича Кандиби). Народився в 1907 р. у Житомирі. Син відомого українського поета Олександра Олеся. Видатний діяч ОУН (м), політичний і громадський діяч, вчений – археолог, поет, публіцист. Борець за незалежність України у ХХ столітті. Член ОУН з 1929 року. Очолив культурно-освітню референтуру Проводу українських націоналістів у 1937 році. У 1938-1939 роках - один із керівників Організації народної самооборони «Карпатська Січ» у боротьбі проти угорських окупантів. Очолював Революційний Трибунал Організації українських націоналістів (ОУН) (1939–1941). У 1941 – 1944р.р. за дорученням Голови ОУН полковника А.Мельника керував легальною і підпільною діяльністю ОУН (м) на окупованих гітлерівцями теренах України – в Центрі і на Сході: ініціював створення Української національної ради (05.10.1941р.) для захисту інтересів населення України перед окупаційною німецькою владою, через своїх соратників – оунівців створив вертикаль адміністративної влади майбутньої незалежної України (сільські/міські управи, обласні ради, УНРада), сприяв культурному відродженню й українській державності через громадські організації і газети, організував популяризацію ідей українського націоналізму. У травні 1944 року арештований гестапо у Львові. В червні 1944 року замордований гестапівцями в концтаборі Заксенхаузен. Пропозиція внесена Краєзнавчо-історичним клубом ім. Федора Борківського при центрі Бібліотеці полтавської МТГ.
Вул. Дмитра ПруглаДмитро Пругло (27.12.1990, Полтава — †07.06.2019, сел. Новолуганське, Донецька область) – старший лейтенант полку «Азов»  Національної гвардії України. Відомий також під позивним «Круглий».  Навчався в Харківському національному університеті внутрішніх справ. З 2014 року – доброволець полку «Азов». З лютого 2015 року виконував обов'язки заступника командира сотні (роти) по роботі з особовим складом. Від січня 2019 року разом зі своїм підрозділом постійно перебував на передовій в районі Світлодарської дуги. Загинув 7 червня 2019 року внаслідок потужного обстрілу позицій полку «Азов» на Світлодарській дузі. Похований 11 червня 2019 року на Алеї Героїв у Полтаві. Указом Президента України 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Вул. РешетилівськаВважають за доцільне повернути історичну назву вулиці (до 1965 р. вона мала назву Велика Решетилівська). Першою частиною назви можна знехтувати,  оскільки в наш час немає інших подібних назв.

ЗМІСТ писав, що на вул. Половки очікує перейменування, бо вона названа на честь більшовика. Це важливий крок у дерусифікації карти Полтави.