Офіцера Віталія Козера з Полтавщини посмертно відзначили орденом Богдана Хмельницького

Колаж ЗМІСТу
Захисник Віталій «Батя» Козер боронив країну від окупантів на посаді командира батальйону полтавської 116-ї бригади територіальної оборони. Воїн схилив голову на Сумщині.
Про те, що Віталій Козер посмертно отримав відзнаку, 18 грудня повідомили у Гадяцькій міській раді.
За мужність та зразкове виконання військового обов’язку воїна посмертно удостоїли орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Життєвий шлях воїна
Віталій Козер народився 28 вересня 1969 року у Саках в Криму. У 1986 році закінчив Маслівську середню школу, а в 1990 році – Челябінське вище танкове командне училище.
Він також був випускником Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Був депутатом Великобудищанської сільської ради.
У 2014 році брав участь у бойових діях у зоні АТО, де служив у складі 42-го батальйону як офіцер ЗСУ. Воїн відомий під позивним «Батя» та «Іванович». Пройшов бої за Дебальцеве та Іловайськ. З початком повномасштабної війни командував батальйоном територіальної оборони, продовжуючи боротьбу на передовій.

Як розповів медіа «Гадяч.City» побратим Віталія Козера Петро Ворона, він доклав чимало зусиль до створення 146-го батальйону:
«Знав кожного солдата, кожного офіцера, не терпів несправедливість, не терпів нехлюйство. Він був великим патріотом України і все життя він був і жив як оголений нерв. Ми з ним прийшли в Бахмут і Соледар. Залишився кров'яний шрам у кожного на серці, тому що там залишилось дуже багато наших побратимів. І сьогодні він іде до них».
Віталій Козер був одним з тих, хто організував ветеранську спільноту у колишньому Гадяцькому районі. Також одним з перших створив ветеранський бізнес.
«Він справді реально розумів, що таке навчання і наш батальйон єдиним мав полігон, де ми реально навчалися. Мені випала честь бути в нього науковим керівником, коли писав магістерську роботу. Він планував по миру не складати руки, а активно вести і громадське життя і далі боротися за Україну, тому що навколо нас є багато ще ворогів», – згадав Петро Ворона.
Віталій Козер загинув 12 квітня поблизу Краснопілля на Сумщині. Воїна поховали на новому кладовищі у Гадяцькій громаді серед героїв.
Світла памʼять воїнові!
ЗМІСТ писав, що Євгена Кошляка нагородили посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Чоловік народився у Горішніх Плавнях, тут навчався у школі, а згодом здобув професію водія і слюсаря з ремонту автомобілів.
Захисника мобілізували 30 вересня 2022 року. Разом з побратимами виконував бойові завдання. Воїн поліг 28 вересня 2025 року на Сумщині.
3 жовтня його поховали з почестями в Горішніх Плавнях на території військового меморіалу.
Нагадаємо, що у Кобеляцькій громаді за наказом Міністра оборони України за мужність, сумлінну службу та високий професіоналізм відзнакою «За зразкову службу» нагородили воїна Олександра Ляха.
Раніше ЗМІСТ писав, що у Карлівській громаді за наказом Міністра оборони України зниклого безвісти Олександра Гарного нагородили за виняткову хоробрість, героїзм та відданість під час виконання бойових завдань. Нагороду за нього отримав батько – Іван Гарний.