«Знав кожного солдата». Останній шлях офіцера Віталія Козера на Полтавщині встелили квітами (ФОТО)

Воїн Віталій Козер під час завдання
Воїн Віталій Козер під час завдання

Колаж ЗМІСТу. Фото зі сторінки Катерини Ямщикової

Командир батальйону полтавської 116-ї бригади територіальної оборони повернувся на щиті з Сумщини.

Віталій Козер віддав життя у бою. Його зустріли живим коридором памʼяті і встелили останній шлях квітами. Гадяцька міська рада 15 квітня повідомила про прощання з героєм.

Скриншот з відео про прощання з Віталієм Козером
Скриншот з відео про прощання з Віталієм Козером
Скриншот з відео про прощання з Віталієм Козером
Скриншот з відеоо про прощання з Віталієм Козером
Скриншот з відео про прощання з Віталієм Козером

Воїн Віталій Козер відомий під псевдо «Батя» та «Іванович», пишуть у  Гадяцькій громаді. Захисник народився 28 вересня 1969 року у Саках в Криму. У 1986 році закінчив Маслівську середню школу, а в 1990 році – Челябінське вище танкове командне училище.

Воїн Віталій Козер
Фото з особистого архіву воїна

Він також був випускником Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Був депутатом Великобудищанської сільської ради.

У 2014 році брав участь у бойових діях у зоні АТО, де служив у складі 42-го батальйону як офіцер ЗСУ. Пройшов бої за Дебальцеве та Іловайськ. З початком повномасштабної війни командував батальйоном територіальної оборони, продовжуючи боротьбу на передовій.

Як розповів медіа «Гадяч.City» побратим Віталія Козера Петро Ворона, він доклав чимало зусиль до створення 146-го батальйону:

«Знав кожного солдата, кожного офіцера, не терпів несправедливість, не терпів нехлюйство. Він був великим патріотом України і все життя він був і жив як оголений нерв. Ми з ним прийшли в Бахмут і Соледар. Залишився кров'яний шрам у кожного на серці, тому що там залишилось дуже багато наших побратимів. І сьогодні він іде до них».

Віталій Козер був одним з тих, хто організував ветеранську спільноту у колишньому Гадяцькому районі. Також одним з перших створив ветеранський бізнес. 

«Він справді реально розумів, що таке навчання і наш батальйон єдиним мав полігон, де ми реально навчалися. Мені випала честь бути в нього науковим керівником, коли писав магістерську роботу. Він планував по миру не складати руки, а активно вести і громадське життя і далі боротися за Україну, тому що навколо нас є багато ще ворогів», – згадав Петро Ворона.

Віталій Козер загинув 12 квітня поблизу Краснопілля на Сумщині. Воїна поховали на новому кладовищі у Гадяцькій громаді серед героїв.

Світла памʼять воїнові!