Олігарх з Полтавщини отримав нову підозру у виведенні в офшори понад 500 мільйонів гривень

Про це повідомили в Державному бюро розслідувань 9 травня. За даними правоохоронців, Костянтин Жеваго у травні 2007 року – жовтні 2010 року сформував організацію для виведення грошей, куди увійшли голова, члени правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та інші наближені до нього особи. 

Підконтрольна олігарху українська компанія отримала позику в цьому банку з порушенням правил кредитування. Надалі ці гроші вивели на інші офшорні компанії Жеваго.

Щоб приховати  походження грошей, учасники схеми у 2010-2015 роках уклали кредитний договір та понад сотню додаткових угод до нього між підконтрольною компанією та банком. Додаткові угоди дозволяли збільшувати кредитний ліміт, що видавав банк на підконтрольну Костянтину Жеваго компанію, без ліквідної застави.

ДБР повідомляє, що таким чином з банку «Фінанси та кредит» вивели 519 млн грн, які потім легалізували  учасники групи.

Загальні збитки банку внаслідок кредитування компанії Жеваго склали 1,4 млрд грн.

Державне бюро розслідувань повідомило олігархові про підозру в створенні та керівництві злочинною організацією, привласненні та розтраті майна, а також легалізації майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великому розмірі.

Колишнього голову правління банку та його двох заступників підозрюють в участі у цій організації та привласненні майна.

Відповідальність за інкримінованими статтями передбачає позбавлення волі на строк до 12 років. 

Нагадаємо, що Костянтина Жеваго підозрюють у розтраті 113 млн доларів зі збанкрутілого банку «Фінанси та Кредит». Мільярдер контролює компанію Ferrexpo, якій належить Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. 

Торік стало відомо, що 113 млн доларів на рахунках Костянтина Жеваго планували повернути в Україну.

Гроші арештували у 2022 році на підставі ухвали Печерського районного суду Києва. Компетентні органи Швейцарської Конфедерації повідомили ДБР про те, що сума активів на заморожених рахунках перевищує 113 млн доларів США.

Полтавський ГЗК отримав позов на суму 4,7 млрд грн щодо оскаржених порук за кредитами банку «Фінанси та кредит», що належить Костянтину Жеваго.

З 2015 року банк перебуває в стані припинення після оголошення установи неплатоспроможною Національним банком України. Цей банк був основним для трансакцій Ferrexpo.

У 2015 році Національний банк кредитував «Фінанси та кредит» на 7 млрд грн. Костянтин Жеваго мав докапіталізувати банк й врятувати, але замість цього банк видав кредити на 2 млрд грн за короткий період.

У 2019 році Нацбанк оголошував, що розпочинає примусове стягнення з Жеваго 1,5 млрд грн в рахунок погашення заборгованості банку за раніше наданими кредитами рефінансування. 

На той час загальний обсяг заборгованості банку «Фінанси та Кредит» перед Нацбанком за усіма кредитами рефінансування складав 6,6 млрд грн.

7 грудня 2022 року Полтавський ГЗК отримав вимогу на суму 4,7 млрд грн щодо оскаржених поручительств за кредитами банку «Фінанси та кредит». За інформацією Ferrexpo, позивач стверджує, що він набув прав за певними кредитними договорами, а ГЗК надав поручительства для забезпечення виконання цих зобов'язань.

9 серпня 2023 року суд першої інстанції виніс рішення на користь позивача. Полтавський ГЗК подав апеляцію, проте програв її, і нині має намір оскаржувати рішення апеляційного суду до Верховного Суду.

Майновим поручителем за зобов'язаннями банку «Фінанси та Кредит» перед Нацбанком за кредитами рефінансування була Білоцерківська ТЕЦ. Її забрали в Костянтина Жеваго за борги, а на початку грудня 2023 року теплоелектроцентраль придбала Білоцерківська міська рада на Київщині. Місцева влада запропонувала за підприємство понад 298 млн грн.

Нагадаємо, що керівництво Полтавського ГЗК підозрюють у налагодженні схеми продажу щебеню без ліцензії зі збитками держави в понад 150 млрд грн.

За даними правоохоронців, підприємство обробляло й продавало утворені в процесі видобутку залізної руди відходи. Проте без дозволу їх мали складати у спеціальні сховища. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат мав ліцензію тільки на видобування залізистих кварцитів. Однак підприємство обробляло їх, а отриманий щебінь різних фракцій продавали.