Памʼятник більшовицьким морякам на Полтавщині просять знести

Про це 10 травня повідомили в організації «Деколонізація. Україна».

Пам’ятник матросам Дніпровської флотилії – це монумент морякам більшовицької флотилії, що загинули під час вторгнення більшовиків в Україну у 1918 – 1919 роках. На гранітному постаменті зобразили скульптурну групу: один моряк – в повний зріст, з гвинтівкою в руці, а інший за кулеметом. 

Уперше пам’ятник збудували місцеві аптекар та робітник вагонобудівного заводу в 1938 році, у 1945 році його відновили після зруйнування німецькими нацистами, а у 1989 році фахівці проводили реконструкцію.

Раніше на монументі також розміщувалася меморіальна плита зі словами: «Памяти отважных моряков, павших в дни гражданской войны за власть советов, 1918 – 1919». Відомо, що пізніше її замінили й розмістити напис українською мовою.

Про знесення монумента у Кременчуці востаннє говорили торік. 14 червня на засіданні комісії з увічнення пам’яті і перейменування міських об’єктів Кременчука порушили питання про пам'ятник матросам Дніпровської флотилії. 

Начальниця Управління культури і туризму Ірина Вологодська зауважила, що пам'ятник внесений у державний реєстр пам'яток монументального мистецтва. Тому на нього не поширюється Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Це означає, що монумент залишиться стояти на правобережній частині міста. 

19 квітня цьогоріч Український інститут нацпам’яті листом звернувся до Кременчуцької міської ради, аби демонтувати пам’ятник матросам. Тож подальша його доля стане відомою після відповіді влади Кременчука.

Близько 300 вулиць області до цього часу залишаються не перейменованими. У селах та містах лишаються понад 100 радянських пам’ятників, які поки не збираються прибирати з публічного простору. Тим часом у Полтаві готують до перейменування четверту чергу вулиць, залишаючи частину в резерві.

Тема українізації вулиць та знесення пам’ятників – чутлива для жителів Полтавщини. Частина з них виступають проти цього процесу, аргументуючи це «витратами з бюджету» та «не на часі». Натомість інші позитивно сприймають перейменування та хочуть якнайшвидше позбутися Пушкіних, Ватутіних та Гагаріних у назвах вулиць.

У матеріалі ЗМІСТу розповідаємо про етапи деколонізації у Полтаві та області й говоримо із представником Українського інституту нацпам’яті Олегом Пустовгаром та секретарем міської комісії з питань перейменування Віталієм Павловим про завдання, які має виконати громада на шляху до очищення від зросійщених назв вулиць, зупинок та пам’ятників.