Памʼятники місцевим організаторам Голодомору знесли на Полтавщині
Фото Олега Пустовгара
У селах Василівка Коломацької громади та Кривки Решетилівської громади розібрали пам’ятники прихильникам радянської політики 1930-х років.
Про демонтаж пам’ятників 20 листопада повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Денис Портненко та Іван Бабич у 1930-х роках були учасниками встановлення радянської влади на боці ленінської Росії та геноцидних акцій, спрямованих на виконання кремлівських вказівок з організації Голодомору.
Пам’ятник голові колгоспу Денису Портненку у реєстрі Міністерства культури називався: «Голова колгоспу Дениса Калістратовича Портненка, що загинув у 1932 році від рук куркулів», а меморіальна плита у селі Кривки «Активіст села Бабич І.Т., убитий куркулями в 1930 року».
Демонтаж пам'ятників став можливим у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
«Демонтаж став можливим після того, як Міністерство культури своїм наказом “Про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, об’єктів культурної спадщини” позбавило ці комуністичні маркери відповідного статусу».
Назви цих пам’яток радянській владі та їх дати спростовують один з історичних наративів про те, що українці покірно мирилися із радянською машиною терору.
«У 20-х роках 20 століття Полтавщина вирувала антибільшовицькими повстаннями. Бачимо і на початку 30-х рр. відголоски збройного опору українського селянства (у сталінській пропаганді щодо нього використовувалося пропагандистське кліше «куркулі») проти окупації Української Народної Республіки, штучного голоду, примусового заганяння до колгоспів, продрозверстки», – пише Олег Пустогвар.
Наступним кроком в усуненні праху радянських активістів є їх перепоховання з публічного простору на територію найближчого кладовища згідно із Законом про деколонізацію.
Нагадаємо, що селищна рада Великої Багачки провела повторний аукціон з продажу бронзової фігури Володимира Леніна масою 2,68 т. Стартова ціна бронзової фігури становила 320 тис. 500 грн. Найвищу ставку зробило харківське підприємство ТОВ «Врємя 2050», яке запропонувало 742 тис. 360 грн. Компанією володіє Роман Кириленко, вона працює у сфері оброблення металевих виробів, оптової торгівлі та брухту.
Це вже друга спроба Великобагачанської селищної ради продати пам’ятник Володимиру Леніну через Prozorro. Перший аукціон провели 10 листопада. Стартова вартість тоді становила 641 тис. грн.
Також раніше ЗМІСТ писав, що залишки пам'ятника на місці відпочинку Петра I знесли у Полтаві. Роботи поблизу імперського пам’ятника завершили. Наразі всі частини перенесли до музею Полтавської битви, а на очищеному місці зможуть поставити новий український символ.