Паралелі і контрасти виставки «Два століття – одна війна» (ФОТО)
4 грудня в Полтавському Краєзнавчому презентували експрес-фотовиставку «Два століття – одна війна».
На виставці представлені масштабні фотоплакати, на яких зображені паралельно по два знімки: із зони бойових дій і розташування бійців українського визвольного руху, а також сучасної війни на Сході України. Обидва знімки на кожному плакаті об'єднані однією історією, яка ніби червоною ниткою проводить паралель. Усі знімки вражають гостротою вираження події, зафіксованої на кожному з них. Око глядача застигає на деталях, які несуть в собі сильний, емоційний зміст. Плакати встановлені на триногах вздовж периметра зали. У такий спосіб споглядач ніби проходить «лінію фронту» від початку до кінця експозиції.
Ідея виставки виникла весною цього року в процесі взаємодії двох громадських організацій – благодійної організації «Фундація Вільні Люди» і «Міжнародного націоналістичного конгресу». Представник волонтерів-організаторів проекту Дмитро Жмайло розповів про підґрунтя та втілення задуму виставки:
«З приводу визначної для нас дати 75-річчя формування Української Повстанської Армії, у нас відбулася нарада, на якій ми дійшли висновку, що розглядати феномен УПА без прив’язки до сучасної україно-російської війни було б неправильно. Тодішня війна проти радянського імперіалізму і сучасна війна проти імперіалізму російського, на наш погляд, це продовження однієї і тієї ж війни. Оскільки ми є волонтерами і їздимо багато на фронт, ми побачили там одні і ті самі радянські прапори. Виставка зроблена, зібрана і «змакетована» в дуже короткий термін».
14 жовтня виставка була презентована у двох містах – одна в місті Торонто, що у Канаді перед місцевою громадою, інша – в Одесі. З кожного з цих міст розпочалося два паралельні тури Канадою і Україною. Спочатку експозиція їздила Західною Україною, а наразі прямує на Північний Схід. В кожному з міст виставку представляють протягом одного лише дня. На заході працює екскурсовод, який допомагає глибше зрозуміти основну ідею і меседж. З цього приводу волонтер Дмитро Жмайло додає:
«Проти нашої держави зараз ведеться гібридна війна. Ця війна ніколи б не розпочалася, якби в головах наших співгромадян був лад, так би мовити. Війна була б неможливою, якби на Сході України розвивалася українська культура, українська мова, люди цінували те, що вони є громадянами нашої держави. Саме такі проекти націлені на формування гідного українського ґрунту у свідомості громадян».
Архівні фото, за словами організаторів, дозволили взяти з архівів Служби Безпеки України, консультації надали фахівці Центру досліджень визвольного руху (окрема подяка консультанту-рецензенту Володимиру Бірчуку). Сучасні фото дісталися від друзів: Макс Левін і Маркіян Лисейко фіксували бойові дії і навіть потрапили в оточення в Іловайську, але змогли прорватися до мирної території.
Загалом виставка здатна справити дуже сильне враження на емоції людини. Кожен стенд розповідає окрему історію. Теми цих історій доволі різноманітні: від зворушливих до страшних. Своїми враженнями діляться студентки Української Академії Лідерства, які долучилися до організації заходу, Ольга Іващенко та Леся Лесів.
«Мені дуже сподобалася тема і ідея виставки – таке розмежування на одному експонаті на те, що є зараз і те, що було колись. Це таке враження, ніби споглядаєш дві картини одночасно. Завдяки цій виставці я по-іншому подивилась на те, що відбувається в нашій країні зараз, більш глибоко замислилася над тим, що було тоді. Тут я побачила війну більш реальною, не такою, як у новинах», – говорить Оля.
Леся додає:
«Після цієї виставки я зрозуміла, що люди не бачать наслідків того, що відбувається. Пройшло понад півстоліття, а ситуація повторюється. Якщо ми не зробимо висновки, в наступному столітті все повториться знову».
Капелан греко-католицької церкви отець Максим Кролевський вважає, що виставка допомагає зрозуміти, що іноді свобода важливіша, ніж навіть базові біологічні потреби. Що свободу іноді доводиться виборювати, приносити себе в жертву заради своїх ідеалів:
«Споглядаю дану виставку вдруге, вперше це було в Івано-Франківську. На мене вона справила дуже сильне враження. Я навіть не гадав, що за допомогою фото можна настільки змістовно виразити відлуння української совісті і голосу наших днів. Хочеться відмітити дуже креативний підхід».
Полтавець Олег Шапошніков отримав також сильне враження від виставки «Два століття – одна війна»:
«Дуже пронизливі фото, що побудовані на контрасті. Паралелі, які проводяться, підібрані влучно, і несуть у собі глибокий зміст».
На виставці можна було придбати книги патріотичної тематики, а також літературу про не так давно створеної навчальної програми – Української Академії Лідерства.
