Варшавський майстер у Полтаві: історія фотоательє Йосипа Хмелевського
Світлина з відкритих джерел
Перше ательє варшавський фотограф відкрив у будинку свого тестя провізора Марка Ромера на вулиці Соборності 20. Згодом фотостудія Хмелевського переїхала далі по вулиці у будинок купця Васильєва.
Про фотоательє Йосипа Хмелевського та будинок у якому він мешкав у Полтаві ЗМІСТу розповів історик Олександр Лимар.
Хто такий Йосип Хмелевський?
Йосип Хмелевський народився 18 березня 1849 року у Варшаві, з дитинства він захоплювався малюванням, а перші навички фотографії здобув, працюючи ретушером у майстерні Болеслава Галущинського в Кам’янці-Подільському. У 1870 році його наставник переїхав до Немирова, де відкрив фотоательє, а сам Хмелевський, досягнувши повноліття, вирішив розпочати власну справу у Вінниці. Вважають, що там він, ймовірно, зустрів майбутню дружину – онуку полтавського провізора Костянтина Ромера. Переїхавши до Полтави наприкінці 1875 року фотограф створив один з найвизначніших фото осередків не лише у місті, а й у всій імперії.
«У будинку на нинішній Соборності 20 він з дружиною прожили 5 років і перше ательє він відкрив саме в цьому будинку. Потім вже воно переїхало трішки далі цією вулицею і розмістилося в будинку купця Васильєва. Тоді це був типовий прибутковий будинок. На першому поверсі розташовувався галантерейний магазин купця Варшавського, магазин турецьких солодощів, ковбасний магазин і власне ательє Йозефа Хмелецького розмістилося там на першому поверсі. На другому поверсі проживали родина власника та самого фотографа. Тоді як і зараз це був центр міста, де вели ділові справи, розташовувалися найкращі магазини та фотоательє, тим паче він був не єдиним фотографом у місті», – розповів Олександр Лимар.
До сьогодні будівля у якій розташовувалося фотоательє не збереглася, адже вона була зруйнована в часи Другої світової На тому місці за адресою вул. Соборності 32 у 50-х роках звели абсолютно новий будинок, попри це не залишилося також і описів того, як виглядала фотостудія Йосипа Хмелевського.
Серед фотографів Полтави Йосип Хмелевський вирізнявся як один із провідних майстрів, бо він не лише виготовляв фотопластинки, а й знімав багатьох відомих особистостей. Саме його об’єктив зафіксував відкриття пам’ятника Івану Котляревському, де були присутні Микола Лисенко, Леся Українка та інші діячі культури. До ательє Хмелевського також приходили Володимир Короленко, Панас Мирний та чимало інших знаних постатей не лише з Полтави, а й з різних куточків України.
«В цей будинок він переїхав у 1880 році і фактично вже звідти він нікуди не переносив своє ательє і вів справи саме на цій вулиці. Його відгуки – це його роботи, які відомі всім з листівок, з різних фотографій, які зараз гуляють в інтернеті. Він знімав будинок губернського земства завдяки його альбому фотографій будинок був відбудований вже в повоєнний час, бо він зазнав значних руйнувань у 1943 році при звільненні міста. Тобто, в принципі, навіть вже після своєї смерті Хмелевський завдяки своїм фотографіям впливав на історичне обличчя міста, тобто він не стільки як фотограф, а, скажімо, як митець своєї справи. Він не робив це механічною, це дійсно було мистецтвом, бо фотографи, як на той час, були більше художниками, ніж фотографами», – розповів історик.
За час роботи ательє Йосип Хмелевський навчав інших, одним із найвідоміших учнів Хмелевського був Михайло Фріденталь. Після роботи у відомого на всю імперію фотографа у 1896 році він відкрив власне ательє на вулиці Мало-Петровській 26, на 2-му поверсі будинку Подземського, воно працювало до 1915 року. Після революції 1917 року він залишився без помічників, а через вісім років увійшов до «Полтавського товариства кустарів і ремісників-одинаків». У 1931 році, коли всі фотоательє стали державними, Фріденталь переїхав до Харкова, де й помер у 1935-му.
Будинок на розі вулиць Соборності та Стрітенської
Будинок на нинішній вулиці Соборності належав родині провізора Марка Ромера приблизно з початку XIX століття. Проте, за словами історика Олександра Лимара, у табелі про будинки, родина Ромерів вказується власником будинку з середини XIX століття.
«Будинок був побудований в стилі ампір, із відомих його власників був Костянтин Ромер, подальші його власники не відомі. Враховуючи, що у 1916 році, в принципі, припинили випуск адрес- календарів у яких друкували табелі будинків, тому подальшу його долю прослідкувати вже важко», – розповів історик.
Загалом кар’єра Йосипа Хмелевського була успішною, адже його фотографії показували на виставках у Парижі, Брюсселі, Антверпені та Чикаго. За життя він отримав престижну нагороду – французький орден Академічних пальм за заслуги в освіті та науці, на своїх фотороботах він лишав тиснення ордену підносячі свою діяльність і заслуги. Окрім роботи у фотоательє Хмелевський запам’ятався фотографіями за якими створили листівки «Типи Малоросії» та «Краєвиди Полтавщини», також він детально задокументував будівлю губернського земства, а під час експедиції Полтавщиною у 1912 році зафіксував краєвиди, села й мешканців регіону.
Зокрема світлини показують народне житло, двори, млини, ярмарки та традиційний одяг полтавців. Колекція цих робіт нині зберігається у Російському етнографічному музеї й є цінним свідченням культури початку ХХ століття. До кінця життя майстер працював у Полтаві, де й помер 5 серпня 1924 року.
«На фото Хмелевського, в принципі, можна побачити видатні такі пам'ятні архітектури нашого міста. Наприклад, той же самий будинок Губернського земства, сучасний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Йому ж належать відомі фотографії інших об'єктів і пам'яток. Він увічнив природу рідного краю, виробив видові фото для містівок, для етнографічних колекцій. Це дуже серйозна спадщина, яка показує історію нашого міста, хоча б якийсь певний її період», – поділився історик.
У листопаді 2016 року на фасаді будинку встановили меморіальну дошку фотографу, тоді на відкритті були представники Польщі:
- Януш Яблонський – Генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський;
- Ян Ждановський – віце-консул Республіки Польща з питань культури;
- представники Спілки шанувальників польської культури на Полтавщині «Полонія».
«Встановлення меморіальної дошки це увічнення пам'яті видатного митця, фотографа, хоч він і не був уродженцем нашого міста, але він тут прожив достатньо часу. Він увічнив стару архітектуру нашого міста, завдяки його фото вдалося зберегти і відбудувати зруйновану під час Другої світової війни архітектурну спадщину. Він прославив Полтаву і в Європі, бо був учасником Всесвітньої виставки 1900 року», – поділився Олександр Лимар.
Наразі у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського зберігаються деякі фото, зроблені Йосипом Хмелевським та його власні предмети для фотографування. Зокрема:
- у темно-коричневому кофрі дерев’яна фотокамера;
- рамка для ретуші;
- рамка для фотовідбитків.
Відомо, що у 2003 році відомий полтавський фотограф і художник Савелій Бабенко передав до музею предмети для фотографування, що належали Хмелевському. За свідченнями музейних працівників, після смерті майстра його камера переходила від одного фотографа до іншого, а після Другої світової війни опинилася у Бабенка.