Перша служба українською. Релігійна громада на Полтавщині перейшла до ПЦУ
Фото з фейсбук-сторінки Олександра Горая
Московський патріархат залишила громада у селі Піщане. У свято Трійці в храмі відбулась перша служба українською мовою.
Про це 23 червня повідомив протоієрей Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ Олександр Горай.
До ПЦУ приєдналася парафія святих Захарії та Єлизавети в селі Піщане:
«Ще багато роботи потрібно зробити громаді: привести до ладу храмову будівлю, навести порядки на території, а найважливіше – відродити справжнє парафіяльне життя громади», – говорить протоієрей Олександр Горай.
Першу літургію українською мовою громада провела на честь свята П'ятидесятниця – дня народження церкви.
Перехід релігійних громад до ПЦУ на Полтавщині
У травні з УПЦ Московського патріархату до Православної церкви України перейшла релігійна громада Дібрівки, що належить до Комишнянської громади.
За словами Сергія Лаврика, крім села Дібрівка з Комишнянської громади до ПЦУ раніше доєдналися релігійні громади сіл Черевки та Попівка. Загалом у Миргородському районі це зробили також у Гаркушинцях, Шишаках та Лохвиці.
Релігійні громади в Кобеляках та Мгарі увійшли до складу Православної Церкви України торік. Про це стало відомо з розпоряджень начальника Полтавської обласної військової адміністрації від 10 січня.
Рішення про перехід до ПЦУ віряни Свято-Варварівської релігійної громади одноголосно ухвалили на зборах у серпні: тоді за зміну підпорядкування проголосували близько 200 вірян. Настоятель Свято-Варварівського храму єрей Сергій Зуєв на збори не прийшов, а напередодні зі своїми прихильниками записав звернення, де повідомив про те, що його парафія залишиться в підпорядкуванні Української православної церкви московського патріархату.
Коріння московської церкви на Полтавщині
Корені православ’я на Полтавщині беруть початок з 1054 року, коли при Київському митрополиті Іларіоні створили Переяславську церковну кафедру. Вона існувала понад 200 років, аж поки у 1279 році її ліквідували. Відтоді полтавські святині перейшли під владу Київського митрополита, який підпорядковувався церкві Константинополя (територія сучасної Туреччини). Події наступних століть назавжди змінили долю українських святинь.
Ворожі священики спалювали та поступово замінювали церковні та православні книги української мовою. Паралельно насичували бібліотеки храмів російськомовними працями. Це був час, коли канони української церкви знищили. Одна церква за кілька століть повністю поглинула іншу.
Кандидат історичних наук, викладач полтавського педагогічного університету та релігієзнавець Юрій Вільховий розповів ЗМІСТу про появу московської церкви на землях Полтавщини, найвідоміші святині та новітню історію української церкви.