Полтава без вулиці Коваля, Зигіна та Леваневського: як зміниться центр Полтави. Частина 2

Фото – ЗМІСТ
ЗМІСТ продовжує розповідати про вулиці Полтави, які потрапили в список на перейменування. Цього разу – 5 вулиць центру міста.
9 березня виконавчий комітет Полтавської міської ради розглядатиме питання про початок голосування громадою за нові назви вулиць з другої черги перейменування. Про це ЗМІСТу повідомив заступник голови робочої групи з питань перейменування Леонід Булава.
Полтавці самостійно обиратимуть нові назви вулиць під час онлайн-голосування, яке розпочнеться орієнтовно 15 березня на платформі «ЕДЕМ».
Частина вулиць в центрі міста названа на честь російських (радянських) військових діячів та учасників війн. Серед них:
Вулиця Зигіна
Чому цю вулицю варто перейменувати читайте за посиланням.
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Азовців | На честь воїнів окремого загону спеціального призначення «Азов», який з 2014 року боронить Україну від російських загарбників.Азовцями також називали військове формування, утворене 1828 року з частини українських козаків Задунайської Січі, що вернулися з османських володінь за ініціативою та на чолі отамана Йосипа Гладкого, який очолював військо до 1853 року. |
| вул. Гетьмана Павла Скоропадського | Павло Скоропадський – гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. За його правління в Україні відбулась політика українізації, запровадження валюти «гривня», відкриття близько сотні українських гімназій, запровадження української мови у шкільну програму, при ньому було відкрито низку українських державних університетів. Відбулась стабілізація в країні, відновлення економіки та покращення міжнародних відносин з Україною. Саме при правлінні Скоропадського Україна нарешті отримала міжнародне визнання, а проживаючи останні роки на чужині допомагав витягати українських політичних в’язнів із німецьких тюрем. |
| вул. Захисників Маріуполя | На честь героїчної оборони від російських загарбників українського міста Маріуполя в 2014-2022 роках. |
| вул. Капітана Володимира Кісельова | Володимир Кісельов – український військовий, брав участь в Антитерористичній операції, за що його нагородили відзнакою Президента. Він героїчно загинув 7 травня 2022 року, захищаючи Батьківщину під час виконання оперативно-бойового завдання в південних регіонах України. |
Вулиця Коваля
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Бориса Мартоса | Борис Мартос – член Центральної Ради та першого українського уряду, голова Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки, видатний організатор кооперативного руху в Україні. Під час навчання на фізико-математичному факультеті Харківського університету долучився до визвольного руху. Активіст Революційної української партії, за що тричі відбував покарання у в’язниці. У 1910-х організовував кредитні спілки та кооперативні курси на Полтавщині, Волині та Кубані. |
| вул. Григорія Цисса | Григорій Цисс відомий художник, учень І.Ю. Рєпіна та із полтавського кола Мясоєдових. До кінця життя проживав на цій вулиці. З 1920 по 1925 рр. — викладач у художніх студіях Полтави. |
| вул. Дмитра Шульги | Дмитро Шульга – відомий український громадський діяч, педагог, кооператор. Він зробив значний внесок у фінансування заходів з українізації освіти і культури міста Полтави в 1917 - 1923 роках. Один із засновників і керівників Полтавського товариства гуртових закупок, згодом – Полтавської спілки споживчих товариств (ПССТ) та його філії «Українська культура», яке фінансувало українські гімназії, видання книг українською мовою тощо. |
| вул. Івана Банка | Іван Банк учасник миротворчих місій та АТО, захисник України. З лютого 2022 року був головним сержантом розвідувального взводу 46 окремої аеромобільної бригади. Він загинув 12 вересня від ран, які отримав під час боїв на Херсонщині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. |
| вул. Університетська | Вулицю хочуть назвати відповідно назви зупинки громадського транспорту, на якій розташовані споруди освітнього закладу. |
Вулиця Леваневського
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Магдебурського Права | Магдебурзьке право – одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в центральній Європі у часи середньовіччя. Ще від XVII-XVIII століть Полтава це Право мала, і власне це Право зробило з неї не просто велике поселення, а європейське місто. Коли наше місто його отримало невідомо, проте 25 серпня 1752 року Універсалом гетьмана Кирила Розумовського Магдебурзьке Право для Полтави було підтверджене (поновлене). 15 вересня 1752 р. міщани з цеховими й посполитими на підставі цього Універсалу, обрали війта й інших членів місцевого самоврядування. |
| вул. Павла Крицького | Павло Крицький – уродженець Чернігівщини «батько» української аеророзвідки, полковник Армії УНР. Він зміг першим забезпечити бойове застосування повітроплавства (аеростатів) для потреб Армії УНР та УГА (головним чином, розвідки). Після поразки визвольних змагань в Україні полковник Крицький жив і працював у Польщі й Чехословаччині. |
Вулиця Федора Моргуна
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Кірочна | Історична назва вулиці, пов’язана з розташуванням тут дерев’яної лютеранської кірхи – першої культової споруди в «Колонії німецьких фабрикантів» (як офіційно називали цей район, відведений для проживання і виробництва сукна переселенцями із німецьких земель, переважно лютеранської віри). |
| вул. Народного Руху | На прославлення організації, яка відіграла провідну роль у відновленні незалежності наприкінці ХХ ст. та борців за не залежність у ХХ ст. - активістів Народного Руху України. |
| вул. Родини Волкенштейн | Ця родина німецького походження залишила помітний внесок в історії Полтави та країни. Олександр Волкенштейн – лікар, громадський діяч. Виступав за автономію України. Займався правозахисною діяльністю. Його смерть вже за радянських часів зумовила жалобу в усій Полтаві. Перша дружина Людмила Олександрівна була відомою діячкою народницького руху. Після її висилки на Сахалін чоловік поїхав із нею. |
| вул. Художника Василя Волкова | Василь Волков – художник-передвижник, фотограф, викладач малювання в Кадетському корпусі, активний діяч культури Полтави кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Працював в різних жанрах: портретному, побутовому, історичному. У співавторстві з Леонідом Позеном розробив ескіз надгробка Івана Котляревського (1893 рік). Разом із Григорієм Мясоєдовим є засновником першої художньої школи в Полтаві. Збережений будинок Василя Волкова знаходиться фактично в кінці вулиці Моргуна біля входу у Ботанічний сад (адреса: Ботанічний провулок, 2). |
Вулиця Халтуріна
| Пропозиція | Обгрунтування |
| вул. Кирила Розумовського | Кирило Розумовський – український військовий, політичний та державний діяч, останній Гетьман Війська Запорозького. У 1750 році, на козацькій раді у Глухові, Кирила Розумовського обрали гетьманом Лівобережної України. За час свого правління він провів значні реформи, передусім саме освітні. Також він здійснив судову та адміністративну реформи, створюючи цілу мережу земських, підкоморських і гродських судів та ділячи країну на 20 повітів. Гетьман регулярно збирав старшинські ради, а 1763 року для затвердження судової реформи на Гетьманщині скликав у своїй столиці Батурині Генеральні збори. У внутрішній політиці Розумовський діяв у напрямку обмеження прав селян (їхнього поступового закріпачення) і розширення прав власників землі (козацької старшини).25 серпня 1752 року Універсалом гетьмана Кирила Розумовського для Полтави було поновлене Магдебурзьке Право (самоврядність). |
| вул. Тролейбусна | Вулиця розташована поблизу тролейбусного депо, де розпочався тролейбусний рух у місті. |
Раніше ЗМІСТ писав про вулиці в центрі міста, яким також затвердили варіанти на голосування нових назв вулицям міста. Серед них: вулиці на честь Гагаріна, Ляхова і Балакіна. Читайте за посиланням.