Полтава – місто Петлюри. Розпочалася підготовка до річниці памʼяті діяча УНР

Про це ЗМІСТу повідомили у пресслужбі Українського інституту національної пам’яті 21 травня. У суспільній свідомості з «міста Петра І»  Полтава має перетворитися на «місто Петлюри».

Рух «Простір свободи» започаткував у Полтаві громадську ініціативу «Місто Петлюри», яка покликана повернути діячу місце в просторі та пам’яті. До співпраці може долучатися небайдужа громадськість. Для цього потрібно запропонувати свою ідею через гугл-форму за посиланням. 

22 травня в Україні відзначають день народження знакового лідера Української революції, Головного отамана військ УНР та Голови Директорії. У 2026 році виповниться 100 років від його загибелі, тож за рік у Полтаві планують змінити ставлення до діяча. 

Ініціатива сприятиме деколонізації Полтави, її звільненню від російської пропаганди та  наповненню українськими сенсами. Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам’ятника державотворцеві. Місце для монумента – поблизу перетину вулиць Соборності та Петлюри перед будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді.

Нагадаємо, що переможця архітектурного конкурсу на спорудження пам’ятника Симону Петлюрі визначили у 2021 році. На всеукраїнський архітектурний конкурс на спорудження пам’ятника надійшло 11 проєктів. Серед них журі обрало три конкурсні пропозиції, які посіли призові місця.

Переможцем став проєкт скульптора Анатолія Куща, архітектора Сергія Швець-Машкари та співавтора архітектора Михайла Швець-Машкари. Проєкт передбачає створення скульптури та реконструкцію площі, де вона буде розміщена.

Понад 100 років тому Симон Петлюра як член Директорії зробив внесок в історію: у 1919 році українська держава стала соборною. Тоді народ об’єднався проти ворога – Росії. Про значення подій столітньої давнини для сучасної України читайте у матеріалі ЗМІСТу.

Місць, із якими було пов’язане життя Петлюри, в Полтаві збереглося не так уже й багато. Те, про що піде мова далі, – це результат роботи краєзнавців з архівними документами й спогадами сучасників нашого героя. Як, наприклад, перше місце – будинок родини Петлюр, що не зберігся до наших днів.

Він стояв на вулиці Завгородній (нині Володимира Кісельова) ближче до перетину з Костянтинівською (зараз Петлюри). Це був простий будинок на три кімнати, де мешкала вся велика родина – батько, мати й дев’ятеро дітей. Симон Петлюра жив тут від народження (1879 року) до 1902, коли був змушений тікати на Кубань від загрози арешту.

Останніми членами родини, які мешкали в цьому будинку, були молодші сестри Симона – Марина та Феодосія Петлюри. Існує фото будинку з табличкою власника, на якій значиться: «Петлюра Ф.В.». У 1937 році сестер розстріляли більшовики за нібито контрреволюційну діяльність, а насправді – за брата. У 1960-х роках будинок був знесений, бо на вулиці будували п’ятиповерхівки. Тому зараз на одній із них (вул. Петлюри, 7/22) є меморіальна дошка про те, що тут раніше був дім, де народився Симон Петлюра.

Цікаво, що обійстя нищилося поступово: господарські прибудови проіснували аж до 2007 року, коли почали зводити багатоповерхівку по вул. Петлюри, 5. Активісти-краєзнавці протестували, однак зберегти залишки дворища Петлюр не вдалося.

Партійна свідомість Петлюри пов’язана з третім місцем – будинком, де мешкали Олександр і Софія Русови (Воскресенський узвіз, 3). Обоє інтелігентні й небайдужі до українських справ, вони влаштували в себе відкритий дім, приймаючи патріотично налаштовану молодь.

У цьому будинку в 1900 році під час шевченківських свят Микола Міхновський виголосив свою промову «Самостійна Україна». Симон Петлюра також був присутній там. Саме з цього часу починається відлік його політичної діяльності: він стає членом Революційної Української партії.