Полтава попрощалася з 30-річним десантником Валерієм Майором
Колаж ЗМІСТу
Стрілець десантно-штурмового батальйону загинув під час виконання бойового завдання на Сумщині восени 2025 року.
16 червня громада провела захисника в останню путь у Свято-Успенському соборі. Про це повідомили у Полтавській міській раді.
Валерій Майор народився 29 червня 1995 року в селі Угля Закарпатської області, але свій дім і професію знайшов на Полтавщині. Родина переїхала до села Таверівка Полтавського району. Тут Валерій Майор закінчив школу, а згодом здобув омріяну професію – вивчився на механізатора широкого профілю у Чутівському ПТУ №55.
Коли виникла потреба захищати країну, чоловік став до лав десантно-штурмових військ. Він проходив службу на посаді стрільця у складі 2-го десантно-штурмового батальйону. Свій останній бій солдат прийняв 16 жовтня 2025 року поблизу населеного пункту Садки, що на Сумщині. Валерій Майор загинув під час виконання надскладних бойових завдань, стримуючи ворога.
Станом на червень 2025 року війська РФ намагалися пройти державний кордон України в районі села Садки, там тривали важкі бої
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Анатолій Гепалов народився 7 травня 1977 року в Полтаві. На фронті полтавець служив кулеметником. Він до останнього подиху залишався вірним присязі, захищаючи територіальну цілісність України. Життя бійця обірвалося 10 червня 2026 року під час запеклих боїв у Донецькій області. Анатолію Гепалову було 49 років.
Андрій Чиженко з початком повномасштабної війни Андрій Чиженко вирішив приєднатися до лав захисників України. У війську він обіймав посаду стрільця кулеметного відділення. З травня 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише нещодавно рідним надійшла звістка про підтвердження його загибелі, за результатами ДНК-експертизи. У захисника залишилися дружина, доньки та син.
Артур Цепко служив розвідником-санітаром у складі 1-ї розвідувальної роти. Артур не просто ходив у розвідку, а й першим приходив на допомогу пораненим воїнам, витягаючи їх із самого пекла. Останній бій воїн прийняв 20 липня 2025 року. З того часу він не виходив на зв’язок. Виконуючи чергове бойове завдання на Донецькому напрямку, 27-річний розвідник загинув
Сергій Красавцев добровільно став до лав Збройних сил України на початку повномасштабної війни. У складі десантно-штурмових військ воїн виконував складні бойові завдання на передовій. Солдат Сергій Красавцев загинув 3 червня 2026 року, виконуючи бойове завдання.