Полтавців навчатимуть збирати FPV-дрони
Фото: Центр готовності цивільних у Полтаві
Протягом січня містяни зможуть відвідати тренінги із кібербезпеки під час війни, арттерапії та стрілецької справи.
Розклад занять оприлюднили у «Центрі готовності цивільних» 13 січня.
Волонтери проведуть низку тренінгів з 16 по 26 січня. Полтавці вчитимуться протидіяти ворогу та долати наслідки війни.
Зареєструватися можуть всі охочі, після цього організатори зателефонують з деталями щодо заняття.
Розклад тренінгів
«Кіберщит. Основи кібербезпеки під час війни». 16 січня, 18:00. Реєстрація.
«Відчути та стабілізувати себе. Майстер-клас із арттерапії». 18 січня, 10:00. Реєстрація.
«Як зібрати FPV-дрон». 25 січня, 16:00. Реєстрація.
«Стрілецька справа. Базові основи поводження зі зброєю». 26 січня, 9:00. Реєстрація.
Раніше ЗМІСТ писав чому полтавці не реагують на тривоги. Серед причин є постійна загроза та тривалість війни, яка призводить до виснаження як фізичного, так і психологічного:
«Звісно є виснаження. Постійний стрес призводить до зниження імунітету. Тому психіка входить у «бульбашку» та намагається ізолюватись від небезпеки, особливо, якщо людина перебуває на значній відстані від бойових дій. Також має значення те, що не кожна тривога має руйнівні наслідки», – говорить психологиня Центру адаптації ВПО Валентина Московченко.
За даними Google Trends сьогодні сирени викликають вдвічі менше занепокоєння, аніж рік тому, тому жителі області усе рідше шукають інформацію про причини тривог.
Сьогодні людина постійно перебуває в інформаційному полі. Потік новин може призвести до втоми. Людина починає ігнорувати нові повідомлення й перестає цікавитися ними.
Повторювані тривоги без влучань призводять до того, що місцеві перестають сприймати їх як реальну загрозу. Це захисний механізм, який допомагає зменшити стрес та звикнути до небезпеки.
Як людина реагує на сигнали сповіщень, залежить від реакції інших. Дорослі часто орієнтуються на колег, сусідів, або людей, яких вважають авторитетними. Діти ж наслідують поведінку дорослих:
«Дитина, яка в садочку звикла діяти після оголошення тривоги під керівництвом вихователя, опинившись з батьками, реагує на сигнал. Це ніби знак пройти в укриття і спонукає до цього батьків».
Якщо в офісах, школах, садочках існує список дій під час тривоги і його регулярно відпрацьовують, то люди у звичному житті намагатимуться його повторювати.
«Не менше впливають і соціальні мережі. Особливо коли є історії врятованих життів завдяки вчасному переміщенню людей в укриття».
З іншого боку, соціальні мережі можуть використовувати для поширення маніпуляцій, що може призвести до паніки або нехтування безпекою.
«Звикання до тривоги зменшує прояв емоцій»
Головний ризик – це можливість наразитись на небезпеку у випадку реальної загрози, коли відчуття страху вже немає, говорить Валентина Московченко:
«Звикання до тривоги не викличе ПТСР. Воно може призвести до зменшення прояву емоцій, як негативних (тривога, страх), так і позитивних (радість, ніжність, любов). Потім це призводить до проблем у відносинах та викривленого сприйняття довкілля. Тому що наші емоції – це реакція на зовнішні подразники».
Звикання до тривог призводить до зниження чутливості до інших стресових ситуацій, що може ускладнити адаптацію до мирного життя після війни.