Повернувся з-за кордону, щоб воювати. Нацгвардієць Володимир Назаренко з Полтавщини – на щиті
Колаж ЗМІСТу
Воїн загинув під час виконання бойового завдання на сході країни 13 лютого. Рідні проведуть захисника в останню путь.
Про те, що Володимир Назаренко схилив голову 20 лютого повідомили у Зіньківській міській раді.
Володимир Назаренко народився 16 грудня 1971 року у Зінькові, де провів свої дитячі та юнацькі роки. Після закінчення школи продовжив навчання у полтавському ПТУ № 10. Згодом його призвали на строкову службу.
Після демобілізації чоловік працював в АТ «Укртелеком», санаторії «Сосновий Бір» та заочно навчався у Полтавській політехніці імені Юрія Кондратюка за професією «електрорадіомеханіка». З початком масштабного вторгнення Володимир Назаренко повернувся з-за кордону та став на захист країни. У лавах Національної гвардії України отримав позивний «Григорович». Воїн схилив голову 13 лютого, виконуючи бойове завдання.
«Володимир був чуйною людиною, готовою останнє віддати, аби всім довкола було добре. А от про свої життєві труднощі не розповідав, не хотів нікого обтяжувати», – каже сестра захисника Валентина.
Володимира Назаренка проведуть в останню путь 21 лютого, об 11:00 «живим» коридором зустрінуть траурний кортеж, який рухатиметься вулицями Івана Петровського, Соборності, Воздвиженською до міського будинку культури, де відбудеться траурний мітинг за воїном.
Після заупокійної служби траурна процесія рухатиметься вул. Сумською до рідного будинку воїна по вул. Григорія Сиверина, 10. Поховають Володимира на «солов’янівському» цвинтарі.
Вічна пам’ять і слава захиснику!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Володимир Шевченко народився у Полтаві 4 грудня 1989 року. Воїн долучився до Збройних сили та брав участь у боях на Курщині, там під час виконання бойового завдання захисник схилив голову 19 грудня 2024 року. Більше року бійця вважали зниклим безвісти, а нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.
Роман Прудніков народився 23 серпня 1978 року на Полтавщині у селі Деревки. У лавах Збройних Сил чоловік служив у званні солдата, загинув під час виконання бойового завдання 26 листопада 2025 року, нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.
Дмитро Котов народився 1994 року та проживав у селі Деменки. З початком почномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. У червні 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише за ДНК експертизою вдалося підтвердити, що воїн загинув 27 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Парасковіївка Покровського району на Донеччині.
Євгеній Кірнос загинув 5 лютого виконуючи бойове завдання в районі Березового Синельниківського району Дніпропетровської області. Воно стало для нього останнім. У війську воїн служив як розвідник 95-ї десантно-штурмової бригади.
Сергій Олексенко 7 грудня 2022 року вирішив приєднатися до лав захисників. Воїн служив у 44-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду майстра відділення регламенту та ремонту електроспецобладнання взводу спеціальних робіт ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону. Сергій Олексенко загинув 8 лютого поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району на Донеччині.
Валерій Кабачок народився 11 лютого 2003 року у селі Горошине Кременчуцького району. Молодший сержант загинув 11 лютого від російського артилерійського обстрілу на Харківщині. Про це ЗМІСТу повідомив речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін.