Євгенію Кулику навіки 23. Він загинув 12 січня у стрілецькому бою на Донеччині. Його тіло повернули в межах обміну.
5 лютого у Зінькові відбулося прощання з воїном.
Попрощатися з Євгенієм Куликом прийшли рідні, побратими та жителі Полтавщини. Його подвиг та пам’ять вшанували сотні людей.
Євгеній Кулик служив десантно-штурмових військах ЗСУ та Французькому іноземному легіоні. З початком повномасштабного вторгнення захисник повернувся до України та став до лав підрозділу «Центурія».
Побратими характеризують воїна як чудового снайпера та командира. Під час служби він проявив себе як хорошим протитанкістом та піхотинцем.
«Я знав його з першого дня, відколи він прийшов до нас у підрозділ. Він був командиром відділення нашого підрозділу. За досить короткий час, Євгеній став для нас не просто товаришем, другом, побратимом. Він став для нас братом. Його смерть – надзвичайно важка втрата для нашої сім’ї, нашого підрозділу. Це була дуже смілива та хоробра Людина, універсальний солдат, добрий снайпер, хороший розвідник, гарний протитанкіст, найкращий кулеметник. "Лис" назавжди залишиться у наших серцях та нашому строю», – говорить побратим воїна Віталій Авраменко.
Жовто-блакитний стяг, який огортав домовину полеглого, військові вручили батькам героя на вічну пам’ять про подвиг сина. Євгенія Кулика поховали з військовими почестями на центральному кладовищі Зінькова.
Фото Зіньківської міської ради