Триразовий номінант Grammy Усеїн Бекіров у Полтаві: ексклюзивне інтервʼю
Фото з відкритих джерел
Музиканти поділилися досвідом роботи з відомими українськими співачками, зокрема з Jerry Heil та Тіною Кароль. Окрім цього, розкрили головні секрети успішної музичної кар’єри, які виявилися дуже простими і неочікуваними для учнів школи.
16 квітня у полтавському джазовому клубі JAZZ & Blues на базі дитячої музичної школи імені Платона Майбороди відбулася зустріч з українським кримськотатарським джазовим музикантом Усеїном Бекіровим. Він поділилася своїм досвідом з учнями музичної школи та розповів ЗМІСТу, як поєднує етнічні мотиви і сучасне звучання у своїй творчості.
Натхнення та перші кроки у джазовій музиці
Усеїн Бекіров поділився, що натхненням для нього у ранньому дитинстві стали батьки музиканти, а саме любов до джазу привив батько – Різа Бекіров. Він був першим кримськотатарським джазовим піаністом та учасником ансамблю «Сато», де грали Енвер Ізмайлов та Наркет Рамазанов під керівництвом Леоніда Атабекова.
«Вони грали нашу музику, експериментували, і слухаючи їх я полюбив джаз і почав працювати у цьому напрямку. Взагалі я не лише класичний скрипаль за освітою, а й піаніст», – розповів музикант.
Композитор поєднує у своїй творчості етнічні мотиви, джаз та ф’южн, за його словами, народження мелодії потребує не лише натхнення, а й ґрунтовних знань у композиції та аранжуванні. Найбільше його надихає український та кримськотатарський фольклор, який він вважає одним із найкрасивіших у світі. Також Усеїн Бекіров активно експериментує, поєднуючи різні стилі, а для цього радить молодим музикантам серйозно вивчати музичну грамоту, композицію та аранжування, адже саме знання відкривають шлях до успіху.
Загалом у своїй музиці він інтуїтивно вирішує, які етнічні елементи залишати автентичними, а які трансформувати у джазовий формат:
«Як кажуть, якщо те, що я роблю, подобається нашій країні, то воно буде подобатися усьому світу. Це доказ, я от був буквально місяць тому в Нью-Йорку, грав з американськими дуже відомими джазовими музикантами і це було те саме, що й в Україні. Попри те, що на сцені вони представляють різні школи джазу, як от бруклінську, нью-йоркську та манхетенську, вони вважають, що джазова музика має існувати одна, але це насправді мистецтво, в якому йде все більше стилістика, яку ми робимо. Взагалі, я хочу підкреслити, нашу перевагу, якою ми можемо здивувати, зокрема це українська культура та красивий фольклор. Українська музика в цілому схильна до того, щоб ми її робили в різних стилях. Я зараз працюю з Jerry Heil, як джазовик-піаніст, але я роблю їй пісні, а крім цього займаюся багатьма проєктами, як наприклад, «Голос Країни». Чому так? Бо, якщо у тебе є знання, навіть в джазовій класичній музиці ти є профі, то на це потрібно дуже багато праці. І хто там каже, що музика – це не для всіх, я з цим не згоден. Музика взагалі для всіх, але треба підхід до неї. Найголовніший секрет – це заняття, заняття і заняття», – поділився музикант.
Тричі номінований на премію «Греммі», Бекіров вважає це доказом правильності свого творчого шляху. Він також є медійним обличчям японської компанії KORG і активно працює з сучасними технологіями, включно з програмами для створення музики та штучним інтелектом:
«Сучасні технології відкривають нові можливості для музикантів. Аранжувальники й композитори, які вміють працювати з цифровими інструментами, програмами для створення музики та навіть зі штучним інтелектом, мають значно більше шансів на успіх. Це допомагає розширювати бачення, робити якісні аранжування й оркестрування. Я викладаю ці підходи в академії, адже сьогоднішній світ побудований на технологіях, і музиканти повинні вміти ними користуватися».
Важливість академічної освіти для джазових артистів
У мистецьких колах важають, що академічна музична освіта тримає в рамках класичних піаністів, тому їм важко імпровізувати, підбирати та складати музику. На противагу цьому Усеїн Бекіров навів у приклад своїх батьків, які отримали професійну освіту, але вміло імпровізували під час виступів. Зокрема його мати класична піаністка, а батько блискуче володів клавішними інструментами, адже мав академічну освіту по класу віолончелі у консерваторії.
«Музична школа, яка вона є у нас зараз, відрізняється від закордонного підходу до учнів, тому що ми не можемо наших учнів ставити в рамки. Я сам, як викладач і завідувач кафедри заставляю грати своїх студентів Баха і сонати, тому що класика – це є основа технічна. У перші чотири роки навчання я заставляю студентів грати класику і тому вони розуміють різницю між класичною і джазовою грою. Якщо студенту давати сучасну музику грати, джазову і класичну, то в нього буде відчуття різниці і поняття, як грається ця музика», – пояснив Усеїн Бекіров.
Творчу діяльність музикант поєднує з роботою у вищих навчальних закладах, зокрема є завідувачем кафедри джазу та популярної музики у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка, а також викладає в Національній музичній академії України у Києві. Власне у Київській консерваторії він навчає студентів сучасним технологіям та написанню класичній музиці, там він працює з такими видатними композиторами, як Леся Дичко та Євген Станкович.
Серед колег музикантів, які справили враження на Усеїна Бекірова та створюють не шаблонну музику він назвав свою подругу Джамалу, соліста гурту «The Maneken» Євгена Філатова, співачку «ONUKA», а також Тіну Кароль та її сьогоденну творчість.
«Насправді дуже багато зараз цікавої музики в Україні у нас з’явилося, і в поп-культурі, і в джазі, і в класичній музиці. Тому що ця ситуація, яка вона сталася, всередині країни, ми і самі розумієте, що наша культура сама по собі дуже крута і з цього є наш певний результат зараз», – додав Усеїн Бекіров.
Наразі музикант не має кумирів, бо вважає, що зараз вже треба займатися, працювати, та вдосконалювати свою гру. Проте серед світових кумирів у підлітковому віці Бекіров рівнявся на джазового піаніста та композитора Чик Коріа, американських джазових піаністів Білла Еванса та Гербі Генкок.
Досвід роботи бас-гітариста Івана Лохманюка з Тіною Кароль
Під час зустрічі бас-гітарист Іван Лохманюк поділився, що переломним моментом у співпраці з Тіною Кароль було запрошення американських музикантів. За його словами, це сталося приблизно у період між 2015 та 2016 роками. Зокрема до команди артистки доєднався відомий барабанщик Деон Тейлор, який працював з Джастіном Тімберлейком, Джастіном Бібером та Рітою Орою.
«За два роки поки Деон Тейлор працював з Тіною та їздив на гастролі, він напевно став одним з моїх найулюбленіших барабанщиків з молодого покоління і загалом я перейняв багато досвіду від нього. Крім того, приїжджав ще один барабанщик, який також був і аранжувальником, і клавішником. Він однаково добре грав і на барабанах, і на клавішах, загалом у нього було зовсім інше аранжувальне бачення та підхід до музики. Те, що мене одразу вразило, що для них не існує якоїсь музики, яка не подобається. Вони грають будь яку музику і роблять з неї максимально високоякісний продукт. Навіть прості пісні з простими ритмами, будь-що починає звучати зовсім по-іншому, наприклад ти слухаєш, пісню яку ти грав до того років 5 чи 6, і дивуєшся, що це нова пісня взагалі. Настільки професійно і відповідально вони до собі підходять», – поділився Іван Лохманюк.
Сьогодні артистка реалізує проєкт «Дім звукозапису», де старі українські естрадні пісні від 1950-х до 2000-х років отримують нове звучання. Так, Джері Хейл виконала пісню «Кохання моє» у сучасному аранжуванні, а ONUKA заспівала кавер на пісню «День і ніч»:
«Є нові аранжування, цікаві, не просто поп-музика, а це вже більше про мистецтво, можна сказати. Також запрошуються туди різні музиканти, у тому числі і джазові. Загалом коли у вас є освіта, чи класична, чи джазова, чи ви власне, професіонал або теоретик, тоді обов'язково ці знання десь приходяться. Зараз є така тенденція, що українська музика стрімко розвивається, бо немає тієї орієнтації на Москву, у артистів у цьому плані розв'язалась руки».
Також музикант поділився думками, щодо професійної освіти, зокрема що у розвитку музиканта важливим серйозним і системним є підхід. Кожну навичку потрібно доводити до досконалості, а вже потім переходити на новий рівень, це на його думку, стосується навіть базових речей, наприклад, гри гам двома руками чи роботи з інтервалами:
«Проблема багатьох джазових виконавців у тому, що вони обмежуються кількома патернами й вважають себе готовими музикантами, хоча насправді необхідне глибоке опрацювання кожного елементу. Американська школа джазу показує інший підхід, там приділяють увагу навіть найпростішим теоретичним основам і вивчають їх з різних сторін, що формує високий рівень майстерності та дисципліни», – каже Іван Лохманюк.
Нагадаємо, що в 28 жовтня минулого року співачка Domiy поділилася, як стати зіркою через соцмережі. Вона розповіла, що пісня «Нагадай» була створена не в професійній студії, а під час відключення світла. Виконавиця поєднала партію фортепіано та струнні у застосунку на телефоні, самостійно аранжувала й записала вокал, а потім доробила трек на студії.