Протез на мільйон, або як команда з Києва і Полтави виграла грант на новітню розробку
Команда з шести учасників взяла участь у конкурсі інженерних стартапів Vernadsky Challenge і виграла мільйон гривень на розробку міоелектричного протезу кисті, який за допомогою датчиків «зчитує» слабкі електричні сигнали з м’язів пацієнта і перетворює їх на рухи.
Проект Esper Bionics з’явився в квітні 2017 року. Як повідомив головний інженер проекту Ігор Ільченко, унікальність їхньої розробки в тому, що це перший розумний протез із інтуїтивним хватом і покращеним контролем.
Ще однією особливістю є доступність девайсу. Його вартість буде від 3 до 10 разів нижчою за протези, що вже є на ринку, і дозволить покривати вартість встановлення протезу за рахунок державних коштів. Таким чином розробники намагаються підлаштувати вартість під соціальну політику країн, що розвиваються. На думку головного інженера, це зробить сучасний протез більш доступним для людей, в яких ампутовані верхні кінцівки:
«Зараз на міжнародному ринку вже є сильні гравці в цьому секторі, але цим розробкам вже 5-7 років і вони дещо застарілі. Плюс вартість. Тобто протез коштує від 20-тисяч євро, що скорочує кількість людей з інвалідністю, яким він потрібен і які зможуть собі це дозволити. І ще залишається застаріла система управління від неосенсорів».
За його словами, команда розробляє модульний протез на зразок конструктора. Це дасть змогу повторити руку, наприклад. підлітка або дорослого, з врахуванням індивідуальності кожної людини. Завдяки комбінації матеріалів він буде легшим, а ремонтувати його можна буде навіть вдома.
Та головною особливістю виробу в команді називають інтуїтивний контроль. Розумний протез зможе розпізнавати ситуацію, в якій знаходиться користувач, і допомагатиме обрати потрібний хват:
«Наприклад, ми беремо чашку з одного положення руки, зі схожим прискоренням, під схожим кутом. Ми можемо визначати, що ситуація повторюється, і вибирати хват для чашки заздалегідь. Обійшовши основні об'єкти будинку пару разів, користувач “навчить” протез. Згодом, через місяць-два, користувач інтуїтивно знатиме, що відповідний рух приводитиме до конкретного хвату протеза»,– розповіли в команді.
Ігор Ільченко розповів, що їхня команда розробляє удосконалену версією міоелектричного протезу з розумним хватом і відчуттям дотику. Для контролю девайсу також працюють над вібробраслетом, що надіватиметься на ампутовану руку, ловитиме імпульси з активних м’язів і передаватиме їх на протез. Крім цього, для повноцінного керування протезом потрібен нейроімплант – елемент, що «запам’ятовує» рухи людини.
Наразі це експериментальні розробки, розповів Борис Лобанов, ще один учасник команди. Щоб все працювало в одній системі, вони розроблюють додаток для смартфону. У ньому відображатиметься інформація про основні предмети, якими користується людина, з якою періодичністю тощо. Це допомагатиме щоразу не прикладати багато зусиль для здійснення буденних операцій.
У їхній команді Діма (засновник проекту), Борис, Антон, Ігор та Стас (інженери та конструктори) та Аня (операційний менеджер). Наразі Борис і Антон, які живуть у Полтаві, думають над переїздом до столиці, адже це спростить роботу над проектом. У столиці вони працюють над розробками в окремому офісі.
Полтавець Борис говорить, що переїздити до Києва не дуже хоче, але заради такої важливої справи готовий:
«Я люблю своє місто. Воно компактне, але у ньому все є. Як завершимо роботу над проектом і почнемо працювати на кількість, то думаю, що зможу повернутися. Принаймні хочу цього, бо Полтава мені подобається».
Після стартапу в Україні вони планують заявити про себе в Польщі, країнах Балтії та Канаді. Але цьому передуватиме цілий комплекс випробувань і клопітка робота над проектом.
Пропонуємо переглянути, як працюватиме новітній протез від полтавських і київських розробників.
Фото і відео надані Ігорем Ільченком