Реформа змінила модель фінансування протитуберкульозної служби. Через це постало питання про виписку пацієнтів, які тривалий час перебувають у стаціонарі диспансеру та не мають постійного місця проживання.
Фото – poltava.to
Про це 15 грудня розповів директор Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру Володимир Печериця під час засідання обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу, ВІЛ та наркозалежності:
«Поки що соціальна складова в діяльності нашої служби була вищою, ніж медичні питання. Зараз зима і я не можу вивести 10-12 хворих без місця проживання [...] На нашу службу покладена медична складова лікування хворих: виявлення, діагностика, призначення лікування, нагляду. Але як бути з тим контингентом, який має соціальну проблему, на сьогодні не вирішено. З 2022 року ми не зможемо утримувати всіх тих пацієнтів, які були у нас бацилярні й перебувають на лікуванні роками та піти їм нікуди».
Володимир Печериця говорить, що нині максимальний термін лікування чутливого туберкульозу становить 60 днів, але рекомендують 30. Для мультирезистентного туберкульозу, збудник якого стійкий щонайменше до двох антибіотиків, період лікування до 90 днів, але рекомендують 60 днів.
«З мого досвіду роботи фтизіатром, це дуже обмежений термін. Потрібно проводити дуже інтенсивну терапію для того, щоб вивести пацієнтів з цього стану. Ми це робимо, але є люди, які за межею бідності та соціального забезпечення, на жаль, вирішивши медичну проблему – припинивши бациловиділення, їх немає куди відправити для подальшого лікування», – говорить Володимир Печериця.
За лікування хворих на туберкульоз лікарський заклад отримує фінансування від Національної служби здоров’я України за пакетами медичної допомоги. Володимир Печериця каже, що за лікування одного хворого з чутливим туберкульозом з наступного року сплачуватимуть за 46 тис. грн, а з мультирезистентним – 65 тис. грн.
За словами головного фтизіатра області, одна доба лікування хворого за цінами 2021 року коштує понад 1 тис. грн:
«Якщо хворий у нас лікується 100 днів, то вартість лікування становитиме щонайменше 100 тис. грн. А на хворого ми отримали максимум 65 тисяч. Невідомо, за що лікувати його амбулаторно, яким чином його утримувати».
Проблемою є також є відсутність у пацієнтів документів. За лікування таких хворих НСЗУ не сплатить грошей. Дані про неідентифікованих пацієнтів неможливо внести до електронної системи охорони здоров’я, за якою здійснюють розрахунки.
«На сьогодні 29 людей, які у нас пролікувалися, не можуть бути внесені до системи і отримати кошти за це. За цих людей ми просто не отримаємо кошти, а лікувати їх потрібно», – говорить Володимир Печериця.
Для розв’язання цієї проблеми потрібна співпраця протитуберкульозної служби з місцевою владою громад щодо передачі хворих на амбулаторне лікування.
Нагадаємо, що 30-36% хворих на туберкульоз на Полтавщині перебувають поза діагностикою. Яка ситуація з захворюваністю в області, читайте тут.