Прибережну захисну смугу на Полтавщині незаконно розорали під ячмінь
Фото з відкритих джерел
Близько 3 га спірної прибережної ділянки, що виступає захисною смугою за законом заборонено розорювати. Проте підприємець цим правилом знехтував.
Після отримання позову від прокуратури орендар повернув привласнену ділянку землі, яку розорав, Оболонській сільській раді. Про це 19 грудня повідомили у Полтавській обласній прокуратурі.
Розорав захисну смугу без дозволу: як на Полтавщині понад 10 років порушували закон
У 2012 році Семенівська районна державна адміністрація (нині ліквідована) уклала десятирічний договір з місцевим жителем. Він орендував понад 8 га землі. З них близько 3 га були спірними, адже це – прибережна ділянка, що виступає захисною смугою. Її, за законом, заборонено розорювати.
Після закінчення строку оренди підприємець нову угоду не уклав. При цьому продовжив використовувати земельну ділянку. Прокуратура пише, що прибережну захисну смугу він засіяв ячменем.
Прокурори позивалися до суду проти орендаря, аби захистити інтереси громади. Під час розгляду справи той добровільно повернув ділянку площею. Зрештою суд закрив провадження.
Раніше ЗМІСТ писав, що громаді Полтавщини повернули майже 23 га заповідної землі, яку у 2021 році незаконно оформили у приватну власність. Земля розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Величківський», тому її не можна ані приватизувати, ані здавати в оренду.
Попри це, у 2021 році спілка співвласників землі зареєструвала на себе право власності, посилаючись на документ, який ще у 2013 році суд визнав недійсним. Пізніше ділянку передали в оренду підприємству для сільськогосподарського виробництва.
Прокуратура звернулася до суду з позовом. Господарський суд Полтавської області став на бік громади й зобов’язав повернути заповідні землі.
Нагадаємо, що у Миргородському районі повернули понад 160 га лісу. Ці землі ще у 2006 році передали в оренду приватному підприємству за символічними ставками – від 6 до 42 грн.
Проте, навіть ці кошти орендар роками не сплачував і користувався лісом безоплатно, без документів і будь-якого контролю.
Через бездоглядність у лісі відбувалися хаотичні вирубки. На ділянки не виготовляли землевпорядної документації, а інформації про них не було ні в Державному земельному кадастрі, ні у Реєстрі речових прав.